"Усі сторони підтвердили своє прагнення до дотримання режиму повного та всеосяжного припинення вогню. Навіть прозвучала цікава пропозиція провести наступну зустріч політичних радників безпосередньо на лінії розмежування з метою прийняття необхідних рішень у конкретних умовах", – ідеться в повідомленні.
Головним питанням зустрічі стало обговорення практичних кроків, необхідних для дотримання перемир'я, але про результати повідомляють тільки, що конкретні заходи, які б могли вдосконалити механізм контролю за дотриманням режиму припинення вогню, політичні радники доручили опрацювати в безпековій підгрупі ТКГ. Її засідання заплановано на ранок 20 квітня.
Як повідомило агентству "Інтерфакс" джерело, наближене до переговорів, вони тривали більше ніж три години, але конкретними домовленостями не завершилися.
За версією російського джерела, РФ нібито висувала "конкретні пропозиції щодо механізму запобігання ескалації перестрілок, а також способів притягнення до відповідальності винних", але вони наштовхнулися на "обструкцію з боку України".
Повідомляють також, що представники Німеччини і Франції запропонували політичну заяву про прихильність до режиму припинення вогню, яку заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак під час переговорів охарактеризував як "ми за все добре і проти всього поганого".
Україну на зустрічах радників лідерів "Нормандської четвірки" представляє глава Офісу президента Андрій Єрмак. 19 квітня мали обговорити запропоновані Францією і Німеччиною кластери щодо реалізації Мінських угод, а також, за даними "Інтерфакс-Україна", виконання домовленостей, досягнутих під час саміту 9 грудня 2019 року про відкриття КПВВ на Донбасі, обмін "усіх на всіх", допуск міжнародних гуманітарних місій на тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей і припинення вогню.
Контекст
У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія почала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
Переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у тристоронній контактній групі (ТКГ) у Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини та Росії.
У Парижі 9 грудня 2019 року відбувся останній саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке написано, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" та розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості було виконано частково. Очікували, що наступний саміт відбудеться у 2020 році, однак цього не сталося.
12 січня 2021 року в Берліні відбулися перші цього року переговори радників лідерів "Нормандської четвірки". Козак за підсумками зустрічі заявив, що "похвалитися нічим".
18 березня переговори радників провели у форматі відеоконференції. На зустрічі обговорили повернення до режиму повного припинення вогню на Донбасі. Офіс президента України повідомив, що за конструктивну позицію на переговорах Єрмак подякував представникам Франції та Німеччини.
Голова української делегації у ТКГ з урегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кравчук повідомляв про підготовку зустрічі лідерів "Нормандської четвірки" в квітні, але у Кремлі це спростували. 9 березня президент України Володимир Зеленський заявив, що якщо саміт не відбудеться, він готовий зустрітися з лідерами "Нормандської четвірки" окремо.
Зеленський 16 квітня зустрівся із президентом Франції Еммануелем Макроном, щоб обговорити ситуацію на Донбасі. До переговорів тет-а-тет приєдналася у відеоформаті канцлерка Німеччини Ангела Меркель. За підсумками зустрічі лідери трьох країн випустили заяву, в якій закликали РФ відвести війська від кордонів України, і підтвердили, що зустріч радників лідерів "Нормандської четвірки", на якій обговорюватимуть дорожню карту щодо виконання Мінських угод, відбудеться 19 квітня.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України поінформували, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню більше ніж 570 разів.
Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ та очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку в Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.
30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія за три тижні перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершаться протягом 14 днів.
Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність. За інформацією Білого дому і Держдепартаменту США, чисельність російських військ біля кордону з Україною найбільша з 2014 року. Стягування російських військ до кордону України, ймовірно, закінчиться до 20 квітня, їх кількість може сягнути 56 батальйонних тактичних груп зі 110 тис. військових, говорив 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.
-2 Київ
