На ресурсі йдеться, що під час зустрічі німецька сторона запропонувала погодити звернення політичних радників про те, що вони прихильні до застосування додаткових заходів щодо зміцнення режиму припинення вогню, ухвалених 27 липня 2020 року, і закликають представників тристоронньої контактної групи (ТКГ) з урегулювання ситуації на Донбасі працювати над механізмом координації реагування на порушення перемир'я.
Єрмак зазначив, що українська сторона підтримує таке звернення до ТКГ, також у неї є багато пропозицій щодо вдосконалення функціонування режиму припинення вогню. Зокрема, пропонують ввести суворішу відповідальність за снайперські обстріли. Крім того, за наявності загиблих унаслідок обстрілу робоча група ТКГ із питань безпеки має зібратися протягом 24 годин, і ніхто не має права відмовитися від цього.
Відповідні пропозиції української сторони сформовано, їх презентують координатору робочої групи ТКГ з питань безпеки, послові Яшару Халіту Чевіку під час засідання 20 квітня.
Радники лідерів України, Франції, Німеччини та Росії також домовилися на наступних засіданнях продовжити роботу над погодженням кластерів, які мають забезпечити виконання Мінських домовленостей для мирного врегулювання ситуації на Донбасі.
Єрмак представляє Україну на зустрічах радників лідерів "Нормандської четвірки". 19 квітня радники мали обговорити запропоновані Францією і Німеччиною кластери щодо реалізації Мінських угод, а також, за даними "Інтерфакс-Україна", виконання домовленостей, досягнутих під час саміту 9 грудня 2019 року про відкриття КПВВ на Донбасі, обмін "усіх на всіх", допуск міжнародних гуманітарних місій на тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей і припинення вогню.
Українська делегація у ТКГ повідомила, що на переговорах 19 квітня всі сторони підтвердили своє прагнення до дотримання режиму повного і всеосяжного припинення вогню.
Російські ЗМІ заявили, що переговори радників 19 квітня тривали більше ніж три години, але конкретними домовленостями не завершилися.
Контекст
У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія почала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
Переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у тристоронній контактній групі (ТКГ) в Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини та Росії.
У Парижі 9 грудня 2019 року відбувся останній саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке написано, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" та розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості виконали частково. Очікували, що наступний саміт відбудеться у 2020 році, однак цього не сталося.
12 січня 2021 року в Берліні відбулися перші цього року переговори радників лідерів "Нормандської четвірки". Заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак за підсумками зустрічі заявив, що "похвалитися нічим".
18 березня переговори радників провели у форматі відеоконференції. На зустрічі обговорили повернення до режиму повного припинення вогню на Донбасі. Офіс президента України повідомив, що за конструктивну позицію на переговорах Єрмак подякував представникам Франції та Німеччини.
Президент України Володимир Зеленський 16 квітня зустрівся із президентом Франції Еммануелем Макроном, щоб обговорити ситуацію на Донбасі. До переговорів тет-а-тет приєдналася у відеоформаті канцлерка Німеччини Ангела Меркель. За підсумками зустрічі лідери трьох країн випустили заяву, в якій закликали РФ відвести війська від кордонів України, і підтвердили, що зустріч радників лідерів "Нормандської четвірки", на якій обговорюватимуть дорожню карту щодо виконання Мінських угод, відбудеться 19 квітня.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України поінформували, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню більше ніж 570 разів.
Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ та очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною. 30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави".
Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія за три тижні перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершаться протягом 14 днів.
За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є системною і наймасштабнішою протягом останніх років.
+8 Київ
