"Для мене війна на слух почалася вранці 24 лютого, а очима я цю нинішню війну, про яку ніхто з нас не думав, що вона відбуватиметься під Києвом, побачив 28 лютого. На перехресті на Житомирській трасі один із російських танків, що прорвалися, розстріляв машину, у якій їхав мирний хлопець. І так сталося, що недалеко в цей час був я", – розповів Макаренко.
За словами колишнього чиновника, він і ще кілька чоловіків, які перебували неподалік місця інциденту, підбігли до охопленого вогнем автомобіля.
"Тепер уже я розумію, що ми дуже ризикували, бо могли і нас знести або кулеметною чергою, або залпом. Вони не пошкодували снаряд на звичайний легковик, могли не пошкодувати і на нас. І ось ми шматки цього ще теплого людського м'яса зібрали в пакет, який знайшли", – розповів Макаренко.
Він згадав, що неподалік машини вони знайшли закривавлену візитку і вирішили зателефонувати на вказаний номер.
"Набрали номер телефону – виявилося, що це візитка його брата. Дочекалися – приїхав брат. Наголошую: десь поруч були ці танки. Ми тоді ще не відчували, наскільки жорстко і небезпечно... Хоча ось він, пакет, у якому останки людського тіла, ще годину тому живої людини... Приїхав брат, і я був одним із тих, хто йому цей пакет із останками вручив. Так для мене розпочалася справжня війна. Так я її побачив", – сказав Макаренко.
Цей випадок, за його словами, змусив задуматися про крихкість людського життя і вразливість кожного українця.
"Я відчув крихкість життя, коли я збирав останки цього хлопця... Він виїжджав на перехрестя, а тут танк – і його немає", – сказав Макаренко.