+13 Київ
"У перші дні, коли виходив, я був емпатичнішим до людей, вважав, що вони мають право на естетику. Тому й закривав око. А зараз я вирішив, що маю право ходити без. Не відчуваю дискомфорту", – зазначив він.
Найєм має кілька пов'язок із написами (у сюжеті показали п'ять, ще три, за словами юриста-ветерана, він загубив) і одна чорна, без принтів.
Журналістка запитала, коли він надіває пов'язку.
"Коли хочу, щоб менше задавали мені питань. Дуже цікавий момент був: я виїхав на візку, медсестра мене везла. І я побачив перший раз, що люди, коли дивляться на тебе, відвертають погляд. Я спочатку образився, а потім подумав: я теж так само робив. Чому? Тому що твоєму мозку страшно, що з тобою теж може таке статися. І це нормальне почуття. Ми не можемо вимагати в людей: "Любіть, будь ласка, людину без ока". Це не нормальність – у тому сенсі, що ми не звикли до того. Але люди мають звикати, тому що поранених хлопців – без рук, без ніг – буде дуже багато. І це така наша нова реальність", – відповів ветеран.
Найєм розповів, як втратив око: осколок влучив йому в голову, пробивши очне дно. Частину черепа, за словами військовослужбовця, закрили титановою пластиною. На нього чекає ще операція, оскільки внаслідок поранення було пошкоджено лицьову кістку під оком. Після поранення він втратив нюх – не відчуває запахів і, за його словами, "не буде ніколи в житті".
"Найгірше зараз, що я хочу, наприклад, розплакатися, але не можу. Тому що – не знаю, це якийсь захисний механізм організму", – додав він.
За словами Найєма, він живе сам і протягом перших тижнів після виписання з лікарні йому було складно залишатися наодинці вечорами.
"У перші тижні було дуже складно. Я просто шалено сумував за оком. Якщо ще бачиш якийсь гарний пейзаж, тобі просто хочеться побачити іншим оком. Дуже бракує цього зору. Але загалом у мене інший рівень соціалізації, я не знаю, як інші хлопці [переживають поранення]", – додав він.
Найєм після поранення залишається на військовій службі. Він пояснив, що може бути звільнений за станом здоров'я або коли його демобілізують.
Поки операції не зроблять, його стан здоров'я "під питанням". Після операції він пройде медичну комісію, за підсумками якої лікарі скажуть, наскільки поранення заважає Найєму служити.
"Це і для мене важливий момент: чи можу я бути ефективним там. Бо якщо я буду обузою – нащо я їм там потрібний? – сказав він. – Я хотів би повернутися до адвокатської діяльності. Але розуміючи, що війна триває, я, звісно, продовжив би допомагати своєму підрозділу, якщо вони мені допоможуть. Але я не знаю, який у мене буде статус після операції. І я не знаю, як я її переживу. Я маю певні страхи щодо цього. Побачимо. Я боюся, що знову буде боляче. Я втомився від цього болю і боюся, що знову буде боляче. Але питання в тому, як я відновлюся після цієї операції і чи дасть змогу мій стан здоров'я мені..."
