"Це село на лінії фронту, всі хати тут ушкоджені обстрілами, за пару кілометрів звідси – позиції ворога. На подвір'ях вивантажують одразу по декілька коробок із продуктами найпершої необхідності. Далі люди подбають про те, щоби передати їх один одному", – зазначили у Фонді.
У складі продуктових наборів – макаронні вироби, цукор, сіль, борошно, крупа, а також консервована квасоля, тушковане м'ясо, паштет, печиво та соняшникова олія.
"Мені у квітні буде 85. Я живу в чужій хаті, бо моя розбита. Нам немає де шматок хліба взяти. Я стара, руки вже не вимішують тісто. Звісно, допомога нам потрібна", – розповіла представникам Фонду місцева жителька.
За словами іншої жінки, жодного магазину в селищі немає, але люди не хочуть виїжджати, бо в них у Торському дім, худоба, птиця, собаки і коти. Ще одна жителька Торського зізналася, що гуманітарна підтримка допомагає не лише вижити, а й вистояти.
"Ми відчуваємо, що потрібні й що ми живемо в Україні. Низький уклін людям, які про нас не забули. Треба думати один про одного. І ніколи не забувати добро. Навіть коли тебе просто обійняли і сказали: "Дякую, що ти тут є", це дуже підтримує", – цитує пресслужба слова жительки.