+15 Київ
"25 лютого у мене був день народження. Я, звісно, очікувала спокійного, мирного дня, а не того, що було. Мене привітали, побажали миру, подарували книжки. День пройшов із вибухами, хоча більш-менш спокійно. Було неприємно від ситуації, але що вдієш", – розповідає Поліна.
Вона згадує, як на початку березня місто бомбардувала російська авіація. Перший приліт був у будинки за парком Перемоги, поряд із яким вона жила. У той момент Поліна була вдома, читала книжку. Потім почалися прильоти у їхній двір.
"Найбільше згадується, як я сиділа з бабусею в під'їзді, трясло весь дім, тряслися двері. Дуже сильно піднявся пил. Коли ми пішли в підвал, там була дуже велика паніка. Мовчазна паніка. Було страшно", – розповідає вона.
Незабаром Поліна разом із батьками виїхала з міста.
"Через війну мої мрії змінилися. Головна моя мрія, яка точно не здійсниться, – залишитися жити у Маріуполі. І ще, мій друг загинув у Маріуполі, я хотіла б дуже його оживити. На жаль, це нездійсненна мрія. Моя подруга сиділа з ним у підвалі й бачила, як його завалило. Він загинув", – розповіла Поліна.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
