$40.44 €43.23
menu closed
menu open
weather +23 Київ

Міллі: Президент Байден був дуже чітким у тому, що справа України – вирішувати, як і коли вести і чи вести переговори з РФ

Міллі: Президент Байден був дуже чітким у тому, що справа України – вирішувати, як і коли вести і чи вести переговори з РФ Міллі: Все, про що просить Україна,  це засоби, щоб боротися, і ми сповнені рішучості їх надати
Фото: EPA
Лише Україна має визначати умови ймовірних переговорів із Росією. На цьому наголосив глава Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі на брифінгу 16 листопада за підсумками засідання контактної групи з питань оборони України (формат "Рамштайн"), передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Президент [США Джо Байден] був дуже чітким у тому, що справа України – вирішувати, як і коли вести і чи вести переговори з росіянами", – сказав він.

Міллі підкреслив, що США підтримуватимуть Україну "стільки, скільки потрібно", щоб вона була "вільною, суверенною, незалежною, з недоторканною територією".

"Українці не просять нікого воювати за них. Вони не хочуть, щоб американські солдати, чи британські, чи німецькі, чи французькі, чи якісь іще боролися за них. Вони боротимуться за себе самі. Усе, про що просить Україна, – це засоби, щоб боротися, і ми сповнені рішучості їх надати", – сказав генерал.

Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)

Формат "Рамштайн" заснували цієї весни – 26 квітня на авіабазі ВПС США Рамштайн відбулася перша зустріч консультативної групи з надання допомоги Україні. Міністр оборони України Олексій Резніков тоді передав західним партнерам список озброєння, необхідного Києву для перемоги у війні, а після зустрічі заявив, що завдяки "Рамштайну" відбулися "тектонічні зміни" у філософії партнерів щодо надання Україні зброї. Зустрічі консультативної групи вирішили проводити щомісяця.

Сьома зустріч групи "Рамштайн" відбулася сьогодні у форматі онлайн. Міністр оборони США Ллойд Остін під час відкриття заявив, що союзники збираються "зберігати набраний темп" надання допомоги Україні протягом усієї зими, щоб Україна могла "і надалі закріплювати досягнення й перехоплювати ініціативу на полі бою".

Резніков повідомив, що пріоритетом в обговореннях на зустрічі 16 листопада були захист українського неба і системи ППО.

Остін за підсумками зустрічі повідомив, що нову військову допомогу Україні нададуть, зокрема, Канада, Швеція, Греція, Польща і Німеччина.

Контекст

Переговори про закінчення війни Україна і Росія вели на рівні делегацій. Відбулося чотири очні раунди (останній – 29 березня у Туреччині). Окрім того, делегації зустрічалися у відеоформаті. У травні переговорний процес було припинено, бо з російської сторони немає конкретики, яку можна було б обговорювати, пояснювали в Офісі президента України.

Президент Володимир Зеленський напередодні повномасштабної війни й упродовж кількох місяців після її початку наполягав на особистій зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним.

У Москві відповідали відмовою і наполягали, щоб Україна капітулювала й погодилася на умови РФ.

30 вересня Путін у зверненні, присвяченому незаконній анексії українських територій, висунув вимогу до України припинити вогонь і негайно сісти за стіл переговорів, водночас відкинувши, що повернення Україні її територій буде на порядку денному.

У відповідь Зеленський заявив, що Україна хоче досягти домовленості з РФ, але з нинішнім президентом це неможливо. "Він не знає, що таке гідність і чесність. Тому ми готові до діалогу з Росією, але вже з іншим президентом", – сказав він. 4 жовтня Зеленський ввів у дію ухвалене 30 вересня рішення Ради нацбезпеки і оборони, в якому офіційно констатують "неможливість проведення переговорів із Путіним".

10 листопада Зеленський сказав, що все ж таки не відкидає переговорів із РФ. Він наголосив, що, "окрім ультиматумів, нічого не чув від чинного президента РФ", але "не зачинив дверей". Зеленський наполягає, що переговори можливі за таких умов: відновлення територій, повага до Статуту ООН, відшкодування завданих війною збитків, покарання воєнних злочинців, гарантії ненападу в майбутньому.