Грибов розповів, що служив у Військово-морських силах ЗСУ із 2018 року, і зізнався, що не хотів іти звідти, але "так склалися обставини". Більше деталей він пообіцяв "трохи згодом обережно розповісти, а може, трохи ще чогось і донести".
"Те, що я звільнився, не дає мені права не робити всього можливого, що в моїх силах, для нашої спільної перемоги над ворогом! Тепер я вільний і відкритий для всіх 24/7. Поки я можу робити якусь користь для допомоги побратимам і тим, кому можу, я буду це робити", – зазначив Грибов.
Контекст
24 лютого кораблі країни-агресора РФ підійшли до острова Зміїний (Одеська область) й висунули вимогу до українських військових здатися. Прикордонники й ЗСУ тримали оборону острова приблизно з полудня. Увечері стало відомо, що Зміїний захопили російські окупанти. Зв'язок із прикордонниками, які перебували на острові з бійцями ЗСУ, було втрачено. Згодом Антон Геращенко, який тоді був радником міністра внутрішніх справ України, опублікував запис переговорів екіпажу військового корабля окупантів з українськими прикордонниками. На пропозицію здатися вони відповіли: "Російський військовий корабель, іди нах...й".
28 лютого пресслужба Військово-морських сил ЗСУ повідомила, що українські прикордонники й морські піхотинці, які захищали острів Зміїний, живі й перебувають у полоні в російських окупантів.
29 березня стало відомо, що Грибов повернувся з полону додому. Він здобув нагороду "За заслуги перед Черкаською областю". В описі до репортажу про нагородження пресслужба ОДА назвала його "легендарним прикордонником", і українські ЗМІ дійшли висновку, що Грибов – це автор фрази про російський корабель. "Укрпошта" також відрекомендувала Грибова як автора цих слів.
Однак пізніше в Державній прикордонній службі заявили, що насправді автором цих слів є не Грибов, а його медійна публічність була певною мірою операцією з інформаційного прикриття, яке гарантувало безпеку його побратимів у полоні.