"Росія всіляко намагається втягнути Білорусь у безпосередню війну. Україна застерігає Мінськ від будь-яких можливих подальших агресивних планів. Зі свого боку підтверджуємо відсутність будь-яких агресивних намірів щодо Білорусі", – написав він.
За словами речника, Україна готова до будь-якого розвитку подій і діятиме, винятково реалізуючи право на самооборону, передбачене Статутом ООН.
Також Ніколенко зазначив, що сили оборони України й уряд мають чіткий план дій у разі посилення загрози з боку Білорусі.
24 січня Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, заявив, що Україна нібито пропонує цій країні укласти "пакт про ненапад".
Контекст
Російські війська 24 лютого 2022 року заходили в Україну, зокрема з Білорусі. Білорусь практично надала свою територію країні-окупанту як військову базу, зокрема для завдавання по Україні ракетних та авіаударів.
10 жовтня Лукашенко, який перебуває при владі в Білорусі з 1994 року, заявив, що домовився з президентом РФ Володимиром Путіним про розгортання "спільного регіонального угруповання військ" через нібито високий рівень загроз "на західних кордонах Союзної держави".
20 грудня стало відомо, що РФ почала перекидання на південь Білорусі військової техніки, яку раніше привезли на полігони країни разом із мобілізованими росіянами. Також Росія і далі регулярно завозить у Білорусь залізницею техніку і живу силу. Водночас, за даними Держприкордонслужби України, Росія поступово перекидає свої війська, які пройшли бойову підготовку в Білорусі, на схід України.
Поточна активність російських військ у Білорусі вказує на те, що їхній наступ на Україну на початку 2023 року малоймовірний. Восени 2023 року ця загроза буде серйознішою, заявив в оперативному аналізі за 19 січня американський Інститут вивчення війни (ISW).
+3 Київ
