-2 Київ
"Я б хотів звернути увагу, що в усій херсонській історії, окрім знаменитого єнота, окрім того, що псковські десантники їли мавп у місцевому зоопарку, [...] маніакально було спрямовано всю російську воєнну машину для того, щоб вивезти, викорчувати кістки й мощі горе-Потьомкіна, Потьомкіна Таврійського, які вивозили у спеціальних сейфах, опечатані, аж до особливої посиленої охорони", – зауважив публіцист.
Невзоров висунув гіпотезу, чому мощі князя виявилися такими важливими для кремлівської верхівки.
"Тому що Гриша [Потьомкін] – своєрідний колосальної сили талісман, фетиш російської влади. Це дуже знаковий персонаж. Це скріпа. В історію він увійшов як винятково спритний злодій, розпилювач і водночас згноювач армії", – зауважив він.
За спостереженням публіциста, зазвичай російські воєначальники вміли "або згноїти власну армію, або її розікрасти".
"Гриша був приголомшливою істотою: Гриша умів поєднати. Як він, наприклад, під Очаковом і згноїв армію, і одночасно її розікрав", – заявив Невзоров.
Публіцист нагадав історію піднесення Потьомкіна при дворі російської цариці Катерини II.
"Єдиною Гришиною гідністю – Григорія Потьомкіна – був неймовірних, немислимих розмірів статевий орган, якому він і зобов'язаний був своєю кар'єрою. Жодних інших чеснот за капралом Гришею не значилося", – розповів він.
На думку Невзорова, у Потьомкіна була аномалія – випадок мутаційної макропенії (фізіологічна аномалія, унаслідок якої чоловічий статевий орган набуває гіпертрофовано великих розмірів. – "ГОРДОН").
"Це страшне прокляття. Це жахливо. От саме з Потьомкіна було колись змальовано знамениту історичну поему "Лука Мудищєв". Насправді вона мала назву "Потьомкін", – стверджує публіцист.
Він навів короткі описи деяких героїв поеми.
"Прошу дам тоді заткнути вуха, тому що я змушений процитувати для створення повноти образу Потьомкіна: "Один Мудищев был в порфире, при Иоанне службу нес и, поднимая х...ем гири, порой царя смешил до слез. Второй Мудищев звался Саввой. Он при Петре известен стал за то, что в битве при Полтаве елдою пушки прочищал". Тобто от саме... І ми пам'ятаємо трагічний фінал історії Луки Мудищєва: "Лежит Мудищев без яиц, и в жопе 10 медных спиц", – продекламував публіцист.
Невзоров заявив, що саме з князя Потьомкіна і змалювали Луку Мудищєва.
"Історія його піднесення була дуже веселою. Він понівечив кілька дівчат. Одна з них померла. І Потьомкін, ридаючи, шукав лікаря. Про це доповіли імператриці. Імператриця побажала особисто оглянути, отже, надбання імперії", – розповів він.
Згідно з розповіддю публіциста, до Катерини привели переляканого Потьомкіна і змусили "викласти все на стіл".
"Виміряли – й імператриця, отже, оголосила себе хранителькою цього унікального артефакту. Річ у тім, що у Катерини теж була так звана вагінальна гіперплазія (надмірне розростання слизової оболонки. – "ГОРДОН"). І коли її коханцями були ще особи духовного звання, вони зі здивуванням писали потім у листах, що туди "опускається кадило велике і виймається без проблем", – продовжив Невзоров історичний екскурс.
Ставши фаворитом російської цариці, Потьомкін виявив себе як шахрай, додав публіцист.
"Ну ось ці ніби дві самотності зустрілися, а потім Гриша вирушив підкорювати, власне кажучи, ті простори, які не чинили спротиву. І ось там він виявив себе з абсолютно унікального боку: він набудував на шляху мандрів імператриці "потьомкінські села": частково намальовані, частково їх складали просто зі звичайної декорації", – заявив він.
Окрім широко відомих "потьомкінських сіл", за версією Невзорова, Потьомкін створив "роту амазонок".
"Там же, до речі, про що менше відомо, було зібрано так звану роту амазонок: гречанок місцевих, які ні фіга не розуміли російською мовою і не могли відповісти на жодне запитання. Їм пошили однакову форму, дали кремнієві рушниці й навчили протягом трьох днів марширувати. Вважали, що це войовнички надзвичайної мужності, хоробрості й смертоносності. І Григорій, отже, показував імператриці цих грецьких амазонок", – розповів він.
"Тобто зрозуміло, що такий от фуфлогон, злодюга, та ще й прототип Луки Мудищєва, який є чи не центральною фігурою взагалі всієї російської літератури, – зрозуміло, що за його мощі, звісно, готова була побитися російська армія. Вона їх успішно виламала із церковної підлоги і просто вивезла", – вказав він.
Гордон жартома зауважив, що у глядачів може скластися враження, ніби Невзоров просто заздрить чоловічій гідності Потьомкіна.
"Ні. Там не можна заздрити. Тому що ми говоримо дійсно про макропенію. Це найважче каліцтво, яке повністю позбавляє стандартну, звичайну, нормальну людину можливості жити статевим життям. Там дійсно потрібне хірургічне втручання. Але на той час не було настільки майстерних фахівців, які могли б допомогти Григорію. Тобто ми розуміємо, що заздрити тут абсолютно нема чому", – резюмував публіцист.
