"Ми бачимо, що у Херсоні херсонські діти насамперед скористалися свободою і деокупацією міста для того, щоб величезні білборди [російських діячів культури Олександра] Пушкіна і [Федора] Тютчева закидати лайном, брудом. І я тобі можу сказати, що, напевно, це абсолютно справедливо. Тому що цього Пушкіна їм на багнетах принесли кримінальні злочинці з ПВК (приватної військової компанії. – "ГОРДОН") "Вагнер", принесли злодії та ґвалтівники міністерства оборони [Росії]", – сказав він.
Публіцист вважає, що "вони мають право його ненавидіти".
"Треба розуміти, що, ймовірно, взагалі доведеться з якоюсь частиною – а може, і з усією російською культурою – розлучатися. Чому я це кажу? Тому що ось тут у нас в [італійському оперному театрі] "Ла Скала" вже скандал: тут вирішили відкрити сезон оперою "Борис Годунов" – і негайно навіть італійська (загалом, досить байдужа) спільнота закричала, що не місце російській культурі у цивілізованій країні", – пояснив Невзоров.
Він зазначив, що культура є важливою річчю, "бо це цілісна система, яка визначає стиль, характер поведінки великої кількості народу".
"Але ми бачимо, що, загалом, та культура, на яку звикли молитися, – вона забезпечила [російські воєнні злочини в Україні] Бучу, вона забезпечила Ізюм і масові розстріли, злодійство, боягузтво, підлість, немислиму, дурну покірність. І не випадково", – вважає Невзоров.
Публіцист не відкидає, що "російська культура має у собі дуже токсичний початок, оскільки нічим іншим поведінку російського народу в цій війні ми пояснити не можемо".
"От страшна річ. Чому, наприклад, так легко сприйняли Бучу в Росії? Чому вона не перевернула свідомості мільйонів людей? Чому тисячі не вийшли у сльозах і в каятті? Чому ані найменшого ефекту це не справило? Усі все знали: що це так; усі знали, що пропаганда бреше. Усі дивляться Telegrаm-канали. Росія знає правду про те, що відбувається, але на неї це не справило враження. От річ у тім, що в контексті тієї культури, яка є, Буча – це не трагедія. Буча – це практично норма, це право завойовника, це право домінантної нації, це право нациста затверджувати свій порядок таким, яким він його бачить", – зазначив Невзоров.
За його словами, "у Росії незалежних письменників ніколи не було".
"Завжди в Росії письменник – це, вибачте, інженер людських душ, у якого є ідеологічні обов'язки", – наголосив Невзоров.