"Ніхто не знає, хто ще насправді за екраном". Українська делегація у ТКГ підтримала повернення до очних зустрічей, але не в Мінську

"Ніхто не знає, хто ще насправді за екраном". Українська делегація у ТКГ підтримала повернення до очних зустрічей, але не в Мінську Костін про переговори ТКГ: Має бути гарантовано безпеку всіх учасників, незалежність і конфіденційність проведення цієї процедури
Andriy Kostin / Facebook
Українська делегація у тристоронній контактній групі (ТКГ) щодо Донбасу підтримала можливість повернення до очного формату зустрічей, але не в Мінську. Про це заявив  народний депутат від "Слуги народу", голова комітету Верховної Ради з питань правової політики, представник України в політичній підгрупі ТКГ Андрій Костін в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".

Він нагадав, що консультації в підгрупах із березня 2020 року відбуваються у форматі відеоконференції.

"Тобто на екрані людина, а поруч із ним ще двоє. Тим паче ніхто ж із нас не знає, хто ще насправді за екраном перебуває. Це до питання про конфіденційність переговорного процесу. Саме тому українська делегація і підтримала можливість повернення до очних зустрічей", – розповів Костін.

За його словами, наразі вже тривають відповідні консультації, але про повернення до очних зустрічей у Мінську не йдеться.

"Єдина наша позиція – має бути гарантовано безпеку всіх учасників, незалежність і конфіденційність проведення цієї процедури. Тому ми, безумовно, не розглядаємо Мінськ як місце для проведення очних консультацій. Але ми готові розглянути інші локації", – сказав він.

Віцепрем'єр-міністр – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков 27 вересня повідомив, що якщо раніше російська сторона пропонувала відновити очні переговори в Мінську, то тепер зрозуміла, що це неможливо, і "слово "Мінськ" уже не звучить".

Контекст

У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.

Переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у тристоронній контактній групі в Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини та Росії.

Через пандемію коронавірусу з 11 березня 2020 року переговори контактної групи відбуваються у форматі відеоконференції.

Відносини Києва й Мінська загострилися влітку 2020 року – після того, як Україна відмовилася визнавати результати президентських виборів у Білорусі, а Олександра Лукашенка – обраним президентом країни. Також Київ висловлював підтримку білоруським учасникам протесту, які проводили масові акції проти фальсифікацій на виборах.

Із 26 травня 2021 року – через примусове приземлення літака авіакомпанії Ryanair, який летів з Афін до Вільнюса, і подальше затримання білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича та його дівчини Софії Сапеги – Україна вирішила припинити авіасполучення з Білоруссю, а з 29 травня заборонила білоруським літакам використовувати свій повітряний простір.

На початку липня Лукашенко вимагав повністю перекрити кордон з Україною, заявивши, що з України "надходить величезна кількість зброї". На нараді із силовиками 5 серпня Лукашенко назвав курс України "додатковою загрозою" і звинуватив владу країни у проведенні "політики конфронтації".

27 травня голова української делегації у тристоронній контактній групі Леонід Кравчук заявив, що Мінськ не може бути місцем для ведення переговорів, тому що Україна припинила авіасполучення з Білоруссю.