Сергій Гармаш
СЕРГІЙ ГАРМАШ

Український журналіст, головний редактор інтернет-видання "ОстроВ"

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

У Росії не залишилося інших інструментів тиску, крім воєнних. Вона буде заохочувати обстріли, поки їй гарненько не дадуть по руках G

Загальне загострення уздовж лінії розмежування спостерігають від початку року і воно розвивається по висхідній. Це пов'язано з тим, що Україна не погоджується на задоволення політичних вимог Росії щодо прямого діалогу з Донецьком та Луганськом і визнання їхньої суб'єктності. У Росії не залишається інших інструментів тиску, крім воєнних. Вона це робить і робитиме далі, поки їй гарненько не дадуть по руках.

Щодо обстрілів Щастя ситуація зрозуміла. Та сторона постійно вигадує якісь приводи, щоб не відкривати пункти пропуску для людей і висуває все нові вимоги. Остання – нібито відсутність гарантій безпеки з боку України. 27 серпня надіслали їм чергового листа Міноборони з цілодобовими гарантіями у цьому районі. Аналогічного листа надіслали за лінією СЦКК. Коли вони зрозуміли, що нічого сказати, заявили: ми не віримо вашим гарантіям, тому що туди навіть ОБСЄ не хоче їздити.

До слова, через Щастя проходять вантажі міжнародних благодійних організацій. І з ними проблем не виникає. На окупованих територіях зацікавлені в одержанні матеріальної допомоги і відкривають свої КПВВ без жодних гарантій безпеки. А коли потрібно відкривати їх для простих людей, вигадують усілякі причини, щоб цього не робити. Оскільки причини вичерпалися, вони пішли на простий хід: обстрілюють Щастя і кажуть, ви ж бачите – там стріляють, немає гарантій безпеки.

Такий самий хід використовують у Золотому. Попри те, що це ділянка розведення сторін, Золоте сьогодні залишається однією з найгарячіших точок на лінії фронту. І все це для того, щоб не відкривати пункти пропуску. Самі вигадують приводи, самі обстрілюють і самі використовують ці приводи.

Думаю, краще не стане. Може стати ще гірше. Ми бачимо, кого російська влада заводить у Держдуму, і уявляємо, які заяви будуть звучати, і в який бік йде російська політика щодо України. Це політика конфронтації і небажання діалогу. Ми це бачимо з роботи тристоронньої контактної групи. Вони все більше закриваються, менше обговорюють питання, заявляючи, що Київ може їх обговорювати з Донецьком та Луганськом, а Росія ні до чого. Це чіткий тренд спостерігається зараз і, я думаю, ситуація буде погіршуватися.

Джерело: "ГОРДОН"

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати