"Пауза затягнулася". Зеленський закликав ЄС працювати над новим санкційним пакетом проти РФ і ввести обмеження проти атомної галузі Росії

Війна в Україні

Президент України Володимир Зеленський закликав Євросоюз посилити санкційний тиск на країну-агресора Росію, зокрема ввести обмеження проти її атомної галузі. Про це він заявив 2 жовтня на засіданні міністрів закордонних справ держав – членів Євросоюзу в Києві, текст виступу опублікувала його пресслужба.

"Санкційного тиску на Росію очевидно замало, шановні партнери. Це видно передусім зі зростання кількості ударних дронів та авіаударів російських терористів. Потрібно більше спільної роботи проти будь-яких форм і схем обходу Росією санкцій. Будь-яке постачання в Росію, котре дає їй змогу збільшувати військове виробництво, повинно припинитися. Це чіткий інтерес не лише України, а й кожного у світі, хто хоче швидшого завершення цієї війни. І я дякую тим із вас, хто вже потужно допомагає нам у протидії обходу санкцій. Потрібно активізувати роботу й щодо нового санкційного пакету Євросоюзу. Будь-які санкційні паузи збільшують час російської агресії, а пауза після 11-го санкційного пакету вже надто затягнулася", – сказав він.

Зеленський наголосив, що санкції проти атомної галузі РФ потрібні через те, що Росія робить на окупованій нею Запорізькій атомній станції, а також як "безпековий крок проти використання сумнівних російських атомних технологій" – "сумнівних як із безпекового, так і з політичного погляду".

"Важливо також розширити санкції проти Ірану в чутливих для нього галузях, зокрема щодо імпорту обладнання та хімікатів. Кожен іранський ударний дрон, який бʼє по європейських містах в Україні, – це причина для санкційного тиску", – сказав він.

Контекст

ЄС уперше ввів санкції проти Росії у відповідь на її агресію щодо України 2014 року. 2022 року, після широкомасштабного вторгнення російських військ, обмеження суттєво розширили. 23 червня 2023 року ЄС схвалив останній на цей момент, 11-й пакет санкцій проти РФ.
18 вересня агентство Bloomberg повідомляло, що ЄС може подати нові пропозиції щодо санкцій проти країни-агресора Росії вже в жовтні.
Україна неодноразово закликала ввести санкції проти "Росатому". Зокрема, у грудні 2022 року про таку потребу заявляв глава Офісу президента України Андрій Єрмак. За його словами, портфель закордонних замовлень "Росатому" становить $200 млрд. У січні 2023 року із закликом ввести санкції проти російської ядерної галузі виступав глава українського уряду Денис Шмигаль.
5 лютого Зеленський затвердив рішення Ради нацбезпеки і оборони про нові санкції проти атомної галузі РФ, у списку опинився й "Росатом".
Представники "Росатому" разом із російськими окупантами перебувають на ЗАЕС, повідомляла українська компанія "Енергоатом". За її даними, на АЕС окупанти б'ють український персонал, намагаючись змусити його переходити у фейкове АТ "Експлуатаційна організація Запорізької АЕС", яким керує "Росатом", і відзвітувати російській владі, що український персонал станції підтримує їх.
В "Енергоатомі" вважають, що Росія хоче перепід'єднати ЗАЕС до російської енергосистеми.
На думку міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, є кілька причин, через які ЄС не вводить санкцій проти "Росатому". Зокрема, на території ЄС діють атомні електростанції, які підв'язані під обслуговування росіянами з радянських часів, а в Угорщині росіяни будують АЕС.