"Життя дуже цинічне. Тому що деякі компанії держав – партнерів України, які дуже багато нам допомагають, ці компанії є партнерами "Росатому" в реалізації низки проєктів", – відповів він на запитання про причини "пробуксовування" санкцій.
Другою причиною він назвав те, що на території ЄС усе ще діють атомні електростанції, підв'язані під обслуговування росіянами з радянських часів.
Третя причина, заявив Кулеба, – будівництво росіянами атомної електростанції в Угорщині.
За його словами, і президент, і він сам постійно просувають це питання.
"Непроста історія через те, що на темі "Росатому" зав'язаний великий бізнес, а також політичні й безпекові інтереси", – наголосив міністр.
Контекст
Про необхідність санкцій проти російської держкомпанії "Росатом" заявляв глава Офісу президента України Андрій Єрмак 26 грудня 2022 року. За його словами, портфель закордонних замовлень "Росатому" становить $200 млрд.
9 січня 2023 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що Україна чекає від Європи санкцій проти ядерної галузі РФ.
Представники "Росатому" разом із російськими окупантами перебувають на ЗАЕС, повідомляла українська компанія "Енергоатом". За її даними, на АЕС окупанти б'ють український персонал, намагаючись змусити його переходити до фейкового АТ "Експлуатаційна організація Запорізької АЕС", яким керує "Росатом", і відзвітувати російській владі про те, що український персонал станції підтримує їх.
В "Енергоатомі" вважають, що Росія хоче перепід'єднати ЗАЕС до російської енергосистеми.
5 лютого президент України Володимир Зеленський затвердив рішення Ради нацбезпеки і оборони щодо нових санкцій проти атомної галузі РФ, у списку опинився і "Росатом".