Правоохоронці повідомили про підозру затриманого російського льотчика, який завдавав авіаударів по Харкову та Ізюму

Війна в Україні

Правоохоронці України повідомили про підозру російського льотчика, який завдавав авіаударів по Харкову та Ізюму. Про це 7 березня у Telegram повідомив пресцентр Офісу генпрокурора України (ОГПУ).

"За процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури повідомлено про підозру льотчику, підполковнику, заступнику командира одного з авіаційних полків ЗС РФ за фактом посягання на територіальну цілісність та недоторканність України, що призвела до загибелі людей, а також порушення законів та звичаїв війни (ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 438 КК України)", – ідеться в повідомленні.

За даними слідства, 24 лютого і 3 березня підозрюваний та штурман, виконуючи незаконний наказ, злетіли з аеродрому у Воронежі (РФ), незаконно перетнули держкордон України та здійснили авіаудари по місту Ізюму (Харківська область), через що загинуло восьмеро мирних жителів.

Крім того, 6 березня ці особи бомбили Харків з метою знищення регулярних частин Збройних сил України (ЗСУ), додали в ОГПУ.

"Унаслідок цього у місті Харкові повністю і частково зруйновано багатоповерхові житлові будинки, адмінбудівлі, медичні установи, заклади освіти та гуртожитки", – зазначено в повідомленні.

Сили ППО Харкова 6 березня збили два російські військові літаки Су-25. Пілота одного з них уночі 7 березня затримали військовослужбовці Нацгвардії України.

За словами голови Харківської ОДА Олега Синєгубова, затриманий пілот – заступник командира авіаційного полку, що дислокувався у Воронежі.

"Це один з головних учасників та свідків злочинів, які російський агресор чинить проти мирного українського населення. Особисто здійснював три вильоти між Ізюмом та Балаклією. Російський пілот здав своїх координаторів та розповів про злочинні накази", – додав Синєгубов.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 7 березня становлять понад 11 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими, а також 290 танків, 999 ББМ, 117 артилерійських систем, 50 РСЗВ, 23 одиниць засобів ППО, 46 літаків, 68 вертольотів, 454 автомобілі, три кораблі/катери, 60 цистерн із пальним та сім оперативно-тактичних безпілотників.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягти Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування. 7 березня у суді ООН у Гаазі розпочалися слухання за позовом України до Росії про геноцид.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалення економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.