В естонській розвідці зазначають, що, незважаючи на тиск президента РФ Володимира Путіна, збройні сили Білорусі не втручалися у воєнні дії в Україні і не бажають робити цього надалі.
"Війна непопулярна у білоруському суспільстві, і повідомлення про великі втрати на фронті підкріплюють це ставлення. Білоруські збройні сили переважно спираються на призовників, і скерування їх на війну загрожувало б стабільності режиму. Частка професійних (контрактних) військовослужбовців менша, ніж у ЗС РФ; підготовка та обладнання досить погані", – ідеться у доповіді.
До того ж самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко не може бути впевненим, що у разі скерування в Україну його контрактники не дезертирують і не приєднаються до білоруських добровольців, які воюють на боці України, наголошують в естонській розвідці.
Окрім того, оголошення мобілізації в Білорусі створює ще більші ризики для безпеки режиму – призвані до зброї можуть повернути проти Лукашенка, додали у розвідці.
Водночас у відомстві не відкидають, що Лукашенко, зрештою, буде змушений ввести війська в Україну, якщо тиск Кремля стане надто сильним.
Але навіть у разі нового наступу РФ із території Білорусі естонська розвідка прогнозує великі втрати РФ через низьку мотивацію російських мобілізованих та готовність України до наступу з півночі.
"Участь білоруської армії в українському конфлікті була б політичним жестом, який не матиме суттєвого стратегічного впливу на події на місцях. Однак це однаково зв'яже частину сил України", – підсумували у документі.