$39.67 €42.52
menu closed
menu open
weather +13 Київ

Пряма участь військ Білорусі у війні проти України не дасть суттєвих результатів – розвідка Естонії

Пряма участь військ Білорусі у війні проти України не дасть суттєвих результатів – розвідка Естонії

В естонській розвідці зазначають, що білоруські військові у разі скерування в Україну можуть дезертирувати


Фото: Министерство обороны Республики Беларусь / Telegram
Естонська розвідка не відкидає, що Росія може врешті-решт змусити Білорусь ввести війська в Україну. Однак це не матиме суттєвого впливу на перебіг війни, ідеться у щорічній доповіді Служби зовнішньої розвідки Естонії, опублікованій 8 лютого.

В естонській розвідці зазначають, що, незважаючи на тиск президента РФ Володимира Путіна, збройні сили Білорусі не втручалися у воєнні дії в Україні і не бажають робити цього надалі.

"Війна непопулярна у білоруському суспільстві, і повідомлення про великі втрати на фронті підкріплюють це ставлення. Білоруські збройні сили переважно спираються на призовників, і скерування їх на війну загрожувало б стабільності режиму. Частка професійних (контрактних) військовослужбовців менша, ніж у ЗС РФ; підготовка та обладнання досить погані", – ідеться у доповіді.

До того ж самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко не може бути впевненим, що у разі скерування в Україну його контрактники не дезертирують і не приєднаються до білоруських добровольців, які воюють на боці України, наголошують в естонській розвідці.

Окрім того, оголошення мобілізації в Білорусі створює ще більші ризики для безпеки режиму – призвані до зброї можуть повернути проти Лукашенка, додали у розвідці.

Водночас у відомстві не відкидають, що Лукашенко, зрештою, буде змушений ввести війська в Україну, якщо тиск Кремля стане надто сильним.

Але навіть у разі нового наступу РФ із території Білорусі естонська розвідка прогнозує великі втрати РФ через низьку мотивацію російських мобілізованих та готовність України до наступу з півночі.

"Участь білоруської армії в українському конфлікті була б політичним жестом, який не матиме суттєвого стратегічного впливу на події на місцях. Однак це однаково зв'яже частину сил України", – підсумували у документі.

Контекст

Російські війська 24 лютого 2022 року заходили в Україну, зокрема, з Білорусі. Білорусь фактично надала свою територію країні-окупанту як військову базу, зокрема для завдання по Україні ракетних та авіаударів.

10 жовтня Лукашенко заявив, що домовився з Путіним про розгортання "спільного регіонального угруповання військ" через нібито високий рівень загроз "на західних кордонах Союзної держави".

20 грудня стало відомо, що РФ почала перекидання на південь Білорусі військової техніки, яку раніше привезли на полігони країни разом із мобілізованими росіянами. Також Росія й далі регулярно завозить до Білорусі залізницею техніку та живу силу. Водночас, за даними Держприкордонслужби України, Росія поступово перекидає свої війська, які пройшли бойову підготовку в Білорусі, на схід України.

У Держприкордонслужбі України неодноразово заявляли, що поки не фіксують створення в Білорусі наступального угруповання. За даними Генштабу ЗСУ станом на 29 грудня, Росія тримала біля кордонів з Україною вдвічі менше військових, ніж перед вторгненням 24 лютого (22 тис. проти 45,5 тис. окупантів), водночас у Білорусі перебувало до 11 тис. російських військових та понад 400 одиниць військової техніки.

У січні 2023 року частину російських військ перекинули назад до Росії або на територію України для участі у воєнних діях, сухопутна компонента росіян у Білорусі становила 5800 військовослужбовців, заявили 25 січня в ГУР Міноборони.