Яценюк назвав ці переговори фіктивними й вигідними для Путіна, такою собі "димовою завісою". На його думку, вони схожі на спеціальну операцію Комітету державної безпеки (КДБ).
"Путін дуже обережно діє. У своїх похвалах на адресу президента Трампа він знову намагається виграти час. Він не хоче, щоб президент Трамп став більш агресивним, щоб запровадив нові санкції проти Росії й надав додаткову безпекову підтримку Україні. Тож він грає жорстко, але це стиль КДБ, тож нічого нового. Я нічого не очікую від цих переговорів. І це не переговори – ця фікція", – наголосив він.
Політик окреслив три головні цілі глави Кремля. Першою він назвав спробу відтермінувати запровадження нових санкцій, другою – намір заблокувати ідею європейців використати російські суверенні активи як заставу для репараційного кредиту Україні. Третя, на думку Яценюка, має імітувати мирні переговори, створити розкол між США та Євросоюзом і відсунути на другий план НАТО.
Водночас експрем'єр наголосив, що рішення стосовно використання російських суверенних активів є "критично важливим".
"Найважливішим питанням зараз є те, чи зможуть європейці використати російські суверенні активи як заставу для надання кредиту Україні. Адже в нас закінчуються кошти", – зазначив він.
Яценюк додав, що ЄС має виконати свою обіцянку й "боротися з усіх сил" за таке рішення.
"Іншого способу вижити у війні немає. Якщо у вас немає грошей, ви вже програли війну", – підкреслив експрем'єр.
Контекст
10 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту передбачає, що країні можуть надати фінансування із заморожених російських активів без їх прямої конфіскації.
23 жовтня глава Європейської ради Антоніу Кошта запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів ЄС підтвердять свою підтримку Києву і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років. Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".
24 жовтня прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення щодо "репараційного кредиту" Україні коштом заморожених російських активів потрібно ухвалити до Різдва.
7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних витрат у розмірі до €5,6 млрд, якщо вони не погодять створення репараційного кредиту для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.
13 листопада Зеленський закликав європейських союзників подолати розбіжності щодо використання заморожених російських активів, оскільки нове фінансування є критично важливим, щоб виснажена війною економіка країни змогла продовжувати боротьбу з Москвою.
2 грудня Politico повідомило, що ЄС знайшов можливість використати російські мільярди на потреби України без ризику для Бельгії. Бельгія відкинула нову схему Єврокомісії.