Путін своїм посланням спробував "виграти більше часу" для затяжної війни в Україні

Війна в Україні

Президент Росії Володимир Путін у своєму посланні Федеральним зборам не сформулював конкретних цілей чи намірів щодо розв'язаної ним війни в Україні. Про це американський Інститут вивчення війни (ISW) написав в оперативному аналізі 21 лютого.

Зазначено, що президент країни-окупанта водночас посилив кілька давніх риторичних ліній, які він використовував щодо вторгнення в Україну і протистояння із Заходом, у спробі "виграти більше простору й часу" для затяжної війни.

"Промова Путіна, зокрема, відновила кілька давніх російських інформаційних операцій із виправдання війни і не продемонструвала жодних змін у російському риторичному позиціюванні щодо війни", – зазначено в аналізі.

В ISW назвали стандартні наративи Путіна, який, зокрема, заявив, що РФ розпочала "спеціальну воєнну операцію" в Україні рік тому нібито для того, щоб захистити людей на "історичних землях Росії", підтримати внутрішню безпеку РФ, усунути загрозу з боку українського "неонацистського режиму", який, за його словами, "існує з 2014 року".

Також глава Кремля, констатують аналітики, укотре звинуватив "колективний Захід" в озброєнні України й розміщенні баз і біолабораторій поблизу російських кордонів.

В Інституті вивчення війни вважають, що російський лідер міг би використати своє послання, щоб сформулювати нові цілі й засоби їх досягнення – наприклад, оголосити чергову офіційну хвилю часткової мобілізації, перевизначити "спеціальну воєнну операцію" як офіційну війну або вжити додаткових заходів для мобілізації російської оборонно-промислової бази в конкретніший спосіб.

"Імовірно, [Путін сказав дуже мало по суті] для того, щоб створити інформаційні передумови для затяжної війни в Україні, не артикулюючи конкретних тимчасових цілей і демонструючи війну як екзистенційну для російського населення", – зазначили аналітики ISW.

На їхню думку, заява про припинення участі Росії в Договорі про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО) привернула більше уваги, ніж порівняно шаблонний зміст решти виступу.

"Путін зробив цю заяву для того, щоб знову ввести ядерну риторику в інформаційний простір, тим самим відвернути від беззмістовності решти свого виступу", – вважають експерти.

В ISW зазначили, що багато російських воєнних блогерів, коментуючи послання, розкритикували виступ Путіна як "шаблонний" і засудили його нездатність використати свою промову для висування нових цілей війни, викладення нових заходів підтримки війни або притягнення російської влади до відповідальності за їхні численні воєнні невдачі.

Контекст

21 лютого Путін звернувся з посланням до Федеральних зборів (що він за конституцією РФ мав зробити 2022 року, але так і не зробив). На захід у Москві запросили приблизно 1 тис. осіб: депутатів Держдуми й сенаторів, членів уряду і президентської адміністрації, силовиків, суддів, глав релігійних конфесій, а також учасників повномасштабного вторгнення в Україну.
Путін під час виголошування послання, зокрема, заявив, що Росія припиняє свою участь у Договорі про стратегічні наступальні озброєння, і звинуватив США в нібито розробленні нових типів ядерних боєприпасів. Також у своєму посланні Путін укотре повторив набір відомих тез російської пропаганди про "нацистів в Україні, яких підготував Захід", і про те, що війна в Україні нібито виникла з вини США, НАТО, Заходу і самої України.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов назвав послання Путіна його "найгіршим виступом за 20 років". На думку радника глави Офісу президента України Михайла Подоляка, виступ Путіна продемонстрував, що "перспективних рішень" у ситуації, яка склалася, у президента РФ немає.