$39.22 €42.44
menu closed
menu open
weather +13 Київ

Росія хоче встановити контроль над руслом Північно-Кримського каналу. Широкомасштабні воєнні дії майже гарантовано – Ілларіонов

Росія хоче встановити контроль над руслом Північно-Кримського каналу. Широкомасштабні воєнні дії майже гарантовано – Ілларіонов Ілларіонов: Путін дійсно вважає, що України як незалежної держави не має бути
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com
Російський економіст, президент Інституту економічного аналізу Андрій Ілларіонов вважає, що президент Росії Володимир Путін хоче встановити контроль над руслом Північно-Кримського каналу і широкомасштабну війну майже гарантовано, якщо США і НАТО не розмістять своїх військ в Україні.

Про це він сказав в ефірі програми "Час Голованова" на каналі "Україна 24".

"На цей момент – 13 квітня 2021 року – широкомасштабні військові дії РФ проти України майже гарантовано, якщо США не змінять свого ставлення і не зроблять кроків, головний із яких – безпосереднє розміщення американських і натовських збройних сил на території України. Якщо цього не відбудеться, то втримати [президента РФ Володимира] Путіна від нової агресії практично неможливо", – сказав Ілларіонов.

Засновник видання "ГОРДОН" Дмитро Гордон, який теж брав участь у програмі, запитав в Ілларіонова: "Тобто ви прямо говорите, що збройні сили РФ за наказом Путіна можуть перейти кордон суверенної України і піти вглиб української території?"

"Так, звісно", – відповів Ілларіонов.

Путін "дійсно вважає, що України як незалежної держави не має бути", підкреслив він.

"Це не жарт, він говорив це ще 2008 року президенту [США Джорджу] Бушу на саміті НАТО в Бухаресті. Він же говорив, що – цитую Путіна: "Половина території України належить Росії". Думаєте, він просто так це сказав? Пожартував? Він на ці теми не жартує, він дійсно так думає", – додав Ілларіонов.

В ефірі каналу показали карту, на прикладі якої він продемонстрував, якими можуть бути варіанти розвитку воєнної ситуації.

Скріншот: Україна 24 / YouTube Скріншот: Україна 24 / YouTube

"Останнім часом обговорюють кілька варіантів. Я хотів би звернути увагу на той, який, на мій погляд, є найімовірнішим. Ми знаємо, що головним питанням для забезпечення Криму є постачання туди води. На цій карті добре видно розташування Північно-Кримського каналу, який іде від Каховського водосховища в районі міст Нова Каховка та Таврійськ через Брилівку, Каланчак на Перекоп і далі на Кримський півострів. Це, на мою думку, – завдання номер один: не Маріуполь, не поширення "ЛНР" – "ДНР" на всю територію Донецької та Луганської областей, не висаджування так зване між Миколаєвом та Одесою, – передусім [його цікавить] встановлення контролю над Північно-Кримським каналом", – сказав Ілларіонов.

Він зазначив, що захопити територію від Перекопу до Таврійська "з військового погляду великої проблеми не становить".

"Проблема – утримати цю територію від імовірних ударів. Зрозуміло, що в російському Генштабі про це думають. Так сталося, що ця територія фактично є, по суті, ідеальним півостровом, практично з усіх боків оточеним водою, і лише на сході пов'язаним із континентальною територією. [...] Якщо подивитися на цю карту уважно, ми бачимо, що лівобережна частина Херсонської та західна частина Запорізької областей утворюють ідеальну територію для захоплення й утримання відносно невеликою кількістю збройних сил", – додав експерт.

На думку Ілларіонова, для України утримати цю територію буде складно.

"Тому що ця територія (за винятком східної частини Василівка – Мелітополь) з'єднана з іншою частиною України всього лише чотирма мостами: два – у Херсоні і два – у Новій Каховці. Тому здійснення десантом захоплення чотирьох мостів, греблі в Новій Каховці, Таврійська (у РФ є відповідні засоби для цього), використання десантних кораблів, які йдуть зараз із Каспійського та Балтійського морів, і висадка десанту в районі Скадовська, Генічеська та Молочного лиману призведуть до того, що за дуже короткий час буде відрізана Україна. І далі війська, що входять через Перекопський перешийок або через Генічеський перехід із території Криму, займають цю пласку, без істотних укріплень природного характеру територію. І потім протягом тривалого часу можуть утримувати її. Тому що вона обмежена природними, дуже зручними рубежами оборони: руслом Дніпра, Каховським водосховищем, Чорним морем – із заходу, Азовським – на сході", – сказав він.

Ілларіонов зазначив, що в разі реалізації такого сценарію не тільки вирішать завдання забезпечення контролю над руслом Північно-Кримського каналу, а й перекриють вихід до моря з Херсона і Миколаєва.

"Із виходом на захід Кінбурнського півострова і заняттям Кінбурнської коси, яка розташована навпроти Очакова, перекривають найвужче місце Дніпровського лиману (там 3 км у найвужчому місці). Отже, Херсон і, по суті, Миколаїв опиняються відрізаними від виходу до моря. І так найважливіші промислові підприємства, зокрема суднобудівні заводи Миколаєва і Херсона, опиняються відрізаними. І від Кінбурна до порту Південного – 20 км, трохи більше – до Одеси. Що за наявності далекобійних коштів ставить під загрозу останні два великі порти, які є в України", – продовжив він.

На думку Ілларіонова, реалізація такої операції може відрізати Україну від Чорного моря і "радикально погіршити її геополітичне і геостратегічне становище".

"Українській владі, офіційним особам, на мою думку, необхідно мати це на увазі і вживати відповідних заходів, щоб не допустити реалізації цього сценарію", – резюмував він.

Контекст

В окупованому Криму гостро стоїть питання дефіциту води. На початку квітня 2021 року "влада" Криму заявила, що запасів води в Сімферополі вистачить на чотири місяці.

Україна до окупації забезпечувала через Північно-Кримський канал до 85% потреб Криму у прісній воді. Після окупації Криму РФ навесні 2014 року Київ припинив подання води на півострів. У квітні 2017 року кримська влада запевняла, що їй вдалося повністю подолати цю проблему, але, як повідомляли експерти виданню "Крим.Реалії", ця інформація не відповідає дійсності. За даними ЗМІ, у Криму поки що не знайшли альтернативи постачанню дніпровської води, окрім масштабного викачування підземних вод.

У червні 2019 року експостпред президента України в АРК Борис Бабін заявляв, що окупанти пропонували хабар за поновлення водопостачання у Крим.

У вересні начальник управління Північно-Кримського каналу Сергій Шевченко говорив, що подавати воду з материкової України у Крим технічно неможливо.

Голова бюджетного комітету Верховної Ради, нардеп від "Слуги народу" Юрій Арістов повідомляв журналістам програми "Схеми" ("Радіо Свобода"), яка вийшла в ефір 30 січня 2020 року, що українська влада розглядала ідею продавати воду у Крим. Представник президента України у Криму Антон Кориневич у відповідь заявив, що Україна не має наміру поновлювати подання води у Крим до деокупації півострова.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль сказав, що постачання прісної води з материкової частини України в окупований Крим можливе тільки в разі гуманітарної катастрофи на півострові. За словами віцепрем'єра, міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова, ідеться про організацію гуманітарних конвоїв.

Наприкінці 2020 року так званий глава Криму Сергій Аксьонов заявив, що опріснення води стане можливим щонайменше за кілька років, але згодом визнав, що "іншого шляху немає".

10 березня глава підконтрольного Кремлю парламенту Криму Володимир Константинов заявляв, що "влада" Криму готується подати щодо України позов за "водну блокаду" після перекриття Північно-Кримського каналу. За словами Константинова, серед відповідачів будуть очільник Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров і ексвіцепрем'єр Автономної Республіки Крим Андрій Сенченко.

18 березня віцепрем'єр РФ Марат Хуснуллін повідомив, що Росія збирається добувати воду для Криму зі свердловин на дні Азовського моря. Окрім того, у Криму будують водогони і бурять артезіанські свердловини. Якщо всі ці заходи не дадуть необхідного обсягу води, побудують опріснювальні станції.

Так звана влада анексованого Криму попередньо оцінює збитки від "водної блокади" півострова в $19,4 млрд.

На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що супротивник веде снайперський вогонь. У лютому перший президент України, голова української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук заявив, що "перемир'я вже просто немає".

1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. Прессекретарка президента України Юлія Мендель розповіла 11 квітня, що цього року вже загинуло 26 українських військовослужбовців, 12-го і 13 квітня загинули ще двоє.

Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ й очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.

Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія протягом трьох тижнів перекинула до "західних рубежів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершать протягом 14 днів.

30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території завдяки введенню регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.

За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є системною і наймасштабнішою протягом останніх років.

Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність. За даними Білого дому і Держдепартаменту США, чисельність російських військ поблизу кордону з Україною найбільша із 2014 року.

Співрозмовники Reuters у Кремлі заявляли, що йдеться про демонстрацію сили, а не про підготовку до широкомасштабних дій. Колишній командувач американської армії в Європі Бен Годжес вважає, що стягування військ може бути "позерством Росії" і "перевіркою" адміністрації нового президента США Джо Байдена.

Мендель 12 квітня повідомила, що на східному кордоні з Україною РФ розмістила понад 40 тис. військовослужбовців, стільки ж російських військових перебуває в окупованому Криму.