+5 Київ
У період до повномасштабного вторгнення (січень 2021 року – лютий 2022 року) Росія в середньому імпортувала щомісяця товарів для ведення бойових дій на суму $1,04 млрд і критично важливих компонентів (сюди входять товари, які можна застосовувати як для ведення бою, так і в цивільній сфері) – на $3,21 млрд.
Ці цифри були особливо високими в четвертому кварталі 2021 року – $1,59 млрд і $4,31 млрд на місяць відповідно, – коли Росія готувалася до повномасштабної війни в очікуванні введення експортного контролю.
Із введенням санкцій у березні – липні 2022 російський імпорт обох груп товарів різко скоротився – у середньому до $565 млн для товарів для поля бою щомісяця і $1,69 млрд – для критично важливих компонентів. Це на 45,5% і 47,4% менше, ніж у досанкційний період, відповідно.
Однак у другій половині 2022 року торгівлю цими товарами відновили, оскільки Росія змогла адаптувати шляхи постачань. У серпні – грудні 2022 року вона сягнула $1,04 млрд на місяць для товарів для ведення бойових дій (на 84,1% більше, ніж у березні – липні) і $2,41 млрд – для критичних компонентів (на 42,8% більше).
У січні – жовтні 2023 року імпорт товарів військового призначення впритул наблизився до досанкційного рівня – $932 на місяць – падіння становило лише 10,0%. Для критичних компонентів фіксують помітно іншу динаміку. Тут середньомісячний імпорт у розмірі $2,29 млрд у 2023 році – це падіння на 28,8%.
Загалом у січні – жовтні 2023 року Росія імпортувала товарів військового призначення на суму $8,77 млрд, тоді як імпорт критично важливих компонентів сягнув $22,23 млрд. Із цього експерти роблять висновок, що забезпечення експортного контролю стикається із серйозними проблемами.
Щодо товарів військового призначення, то тут домінують чотири категорії товарів: засоби зв'язку ($2,76 млрд у січні – жовтні 2023 року, або 31,4% від загального обсягу), напівпровідники ($2,06 млрд, або 23,5%), інша електроніка ($1,78 млрд, або 20,3%) і комп'ютерна електроніка ($1,78 млрд, або 20,3%) та комп'ютерне комплектування ($1,37 млрд, або 15,6%).
Що стосується критично важливих компонентів, то на особливу увагу заслуговує сім категорій: автомобільні запчастини ($5,63 млрд, або 25,3% від загального обсягу), інша електроніка ($5,37 млрд, або 24,2%), комунікаційне обладнання ($3,38 млрд, або 15,2%), комп'ютерне комплектування ($2,94 млрд, або 13,2%), напівпровідники ($2,21 млрд, або 9,9%), підшипники і трансмісійні вали ($1,33 млрд, або 6,0%) і навігаційне обладнання ($1,01 млрд, або 4,6%).
Ланцюги постачання товарів для ведення бойових дій і критично важливих компонентів суттєво змінилися, ідеться в аналізі. Посередники у третіх країнах – зокрема, у Китаї, Туреччині й ОАЕ – тепер відповідають за переважну частку продажів і постачань до Росії.
Проте значну частину товарів імпортує Росія від імені компаній зі штаб-квартирами у країнах, які фактично запровадили експортний контроль. Із цього експерти роблять висновок, що Росія не змогла знайти альтернативних постачальників цих товарів і що санкції залишаються потенційно потужним інструментом. Але це також демонструє, що експортний контроль стикається зі значними проблемами у правозастосуванні.
