Росія тисне на міжнародну спільноту, щоб схилити Україну до переговорів

Війна в Україні

Є 30% імовірністі, що Росія застосує проти України тактичну ядерну бомбу чи іншу нетрадиційну зброю. Про це заявив представник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Вадим Скібіцький в інтерв'ю La Repubblica, опублікованому 31 жовтня.

Водночас наразі в ГУР немає ознак того, що РФ веде підготовку до атаки.

Те, що Кремль звинувачує Україну в бажанні завдати удару радіоактивною "брудною бомбою", Скібіцький назвав "інформаційною кампанією, підготовленою на високому рівні". На його думку, Росія в такий спосіб хоче тиснути на міжнародну спільноту, щоб "змусити Україну вести переговори".

Він резюмував, що РФ порушує питання про ядерну і хімічну зброю, коли "не знає, що робити".

На думку представника ГУР, вести переговори з Росією – "загроза для України". Він вважає, що так Крим, Херсон і Запоріжжя можуть стати "плацдармами для подальшої ескалації".

Контекст

24 лютого президент Росії Володимир Путін оголосив про вторгнення в Україну. Спочатку, за даними СБУ, він розраховував захопити Україну за кілька днів. Але бліцкриг провалився. У квітні росіян вигнали з північних областей, зараз бої точаться на сході й півдні країни.
Переговори про закінчення війни Україна та Росія вели на рівні делегацій. Відбулося чотири очні раунди (останній – 29 березня в Туреччині). Крім того, делегації зустрічалися у відеоформаті. У травні переговорний процес було припинено, оскільки з російського боку не було конкретики, яку можна було б обговорювати, пояснювали в Офісі президента України.
30 вересня Путін у зверненні, присвяченому незаконній анексії українських територій, висунув вимогу до України припинити вогонь і негайно сісти за стіл переговорів, водночас відкинувши, що повернення Україні її територій буде на порядку денному.
У відповідь президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна хоче досягти домовленості з РФ, але з нинішнім президентом це неможливо. "Він не знає, що таке гідність і чесність. Тому ми готові до діалогу з Росією, але вже з іншим президентом", – сказав він. 4 жовтня Зеленський ввів у дію ухвалене 30 вересня рішення Ради нацбезпеки і оборони, у якому офіційно констатують "неможливість проведення переговорів із Путіним".
30 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія готова до переговорів. Речник МЗС Олег Ніколенко у відповідь написав, що єдиною реалістичною пропозицією має бути негайне припинення Росією війни проти України та виведення російських військ з української території станом на 1991 рік.
7 листопада Зеленський вказав на п'ять умов для переговорів: відновлення територій, повагу до Статуту ООН, відшкодування завданих війною збитків, покарання воєнних злочинців, гарантії ненападу. Водночас він не сказав, що Путін має піти з посади, перш ніж такі переговори можуть відбутися.
8 листопада Politico написало, що Зеленський "пом'якшив позицію" щодо переговорів із Росією. За словами одного із джерел видання, ця зміна – результат консультацій між Києвом і Вашингтоном, які тривали кілька днів, зокрема під час візиту до Офісу президента України радника з національної безпеки президента США Джейка Саллівана.
Цього ж дня заступник глави міністерства закордонних справ Росії Андрій Руденко заявив, що Росія не ставить умов для поновлення переговорів з Україною. За його словами, єдине, що потрібно тепер для початку переговорів, – "добра воля Києва".