В інструкції докладно описують тактику нового "штурмового загону", що є підрозділом розміром як батальйон, оптимізований для лобових атак на укріплені райони.
До складу цього штурмового загону входять шість основних бойових танків Т-72, 12 бойових машин піхоти, а також набір переносних термобаричних ракетних установок, протитанкових керованих ракетних комплексів, буксируваної артилерії і самохідних мінометів.
Штурмовий загін складається із трьох штурмових рот і танкового відділення. Кожна штурмова рота має командний елемент, два штурмові "взводи" (чисельність яких набагато нижча за нормальну чисельність взводу), групу БПЛА, групу бойових броньованих машин, взвод вогневої підтримки та взвод артилерійської підтримки, резервну секцію та секцію медичної евакуації. Кожна рота має один танк і чотири бойові машини піхоти БМП/БМД-2 із протитанковими установками, великокаліберними кулеметами та мінометами.
Основними маневреними елементами з'єднання є штурмові взводи чисельністю від 12 до 15 осіб, розбиті на тактичні групи по троє осіб. Згідно з російською інструкцією, штурмовий загін має провести штурм менше ніж за хвилину від початку артилерійського вогню по відкритих укріплених позиціях.
В ISW, аналізуючи посібник, зазначили, що зростання залежності від пішої піхоти і передання танків для вогневої підтримки з тилу вказує на те, що російське військове керівництво віддає пріоритет захисту танків, а не піхоти. Це відображає нещодавні повідомлення про величезні втрати техніки, яких російські бронетанкові підрозділи зазнали протягом війни.
"Така тактика, найімовірніше, призведе до розтрати бойової потужності Росії та неефективної протидії звичайним українським батальйонам і бригадам. Штурмові загони можуть здобути тактичний виграш завдяки своїй простоті, але, ймовірно, швидко досягнуть кульмінації через їхній невеликий розмір і тактику виснаження. Малоймовірно, що російські сили швидко здійснять значний в оперативному відношенні прорив у цьому шикуванні", – вважають аналітики.