$39.47 €42.18
menu closed
menu open
weather +12 Київ

Російський павільйон на Венеційському бієнале можуть передати Україні

Російський павільйон на Венеційському бієнале можуть передати Україні Палац збудував український меценат Ханенко
Фото: Аліна Михайлова / Facebook

У Київській міській раді пропонують розробити механізм, згідно з яким російський павільйон на всесвітній виставці сучасного мистецтва, що проводять в Італії (Венеція), перейде у власність України. Відповідну ініціативу до Міністерства культури скерувала депутатка Київради Аліна Михайлова.

За її словами, таке рішення має історичні підстави – споруду звели 1914 року коштом українського мецената Богдана Ханенка. Відтоді РФ не була зацікавлена в тому, щоб павільйон на Венеційському бієнале мав належний вигляд.

“Жодна інша культурна російська установа, яка курувала павільйон, ані за імперії, ані за совка, ані за федерації не спромоглася забезпечити гідне фінансування павільйону. Просто, щоб ви розуміли: туалет для відвідувачів і працівників побудували лише у 2021 році. 105 років працівники та відвідувачі павільйону гуляли його коридорами без елементарної вбиральні", – стверджує Михайлова.

Депутатка зазначає, що через вторгнення в Україну Росія більше не бере участі в бієнале і павільйон зачинений.

Архітектурний портал Рragmatika.media пише, що ідея будівництва павільйону виникла в російського імператора Миколи II після візиту до Італії 1909 року. Тоді більшість монархів уже мали такі установи. Через дефіцит скарбниці проєкт із власної ініціативи повністю профінансував українець Богдан Ханенко. На зведення будівлі він пожертвував 31 тис. царських рублів.

Контекст

Венеційський бієнале – міжнародна художня виставка, яку проводять раз на два роки за участю міжнародного журі.

59-й Венеційський бієнале відкрили 7 травня. Росія на ньому представлена. Україна показує одразу три проєкти – виставку художника Павла Макова, інсталяцію Piazza Ucraina і проєкт PinchukArtCenter, де презентовано знакові для українського мистецтва музейні роботи Марії Примаченко та Тетяни Яблонської, а також останні роботи молодих художників, створені вже під час війни.