Спецсесія Генасамблеї ООН щодо України розпочалася з хвилини мовчання

Спецсесія Генасамблеї ООН щодо України розпочалася з хвилини мовчання Спецсесія ГА ООН розпочалася 28 лютого
Фото: EPA
11-та спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН щодо України розпочалася з хвилини мовчання. Про це повідомляє кореспондент видання "ГОРДОН".

"Зараз я пропоную представникам встати і провести одну хвилину мовчання, молитви або медитації", – сказав голова.

Рада Безпеки ООН підтримала проведення спеціальної сесії ГА ООН щодо України на засіданні 27 лютого.

Із 1950 року Генеральна Асамблея ООН збиралася на екстрені сесії лише 10 разів, востаннє її скликали у зв'язку з питанням Ізраїлю та Палестини 1997 року.

Запит на проведення екстреного засідання Генасамблеї надійшов після того, як РФ 25 лютого заблокувала резолюцію, яка засуджує вторгнення Росії в Україну, у Раду Безпеки. Резолюції Генасамблеї не мають обов'язкової сили, але мають політичну вагу, зазначає Reuters. Джерела агентства вважають, що резолюцію, яка засуджує агресію РФ, Генасамблея затвердить.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Путін розпочав повномасштабну війну проти України, і закликав світ відреагувати.

Президент України Володимир Зеленський уранці 24 лютого оголосив воєнний стан, а наприкінці дня – загальну мобілізацію. Він закликав українців не панікувати, "робити все, що потрібно для підтримки Збройних сил України", і пообіцяв, що всім охочим захищати Україну видаватимуть зброю.

За даними ОПУ станом на 27 лютого, загальні втрати російських окупантів – приблизно 4,5 тис. осіб (1,5 тис. убитих та 3 тис. поранених). Водночас у міністерстві оборони РФ приховували втрати серед особового складу та визнали їх лише на четвертий день війни. Офіційний представник міноборони РФ Ігор Конашенков 27 лютого заявив, що "є загиблі та поранені", але не уточнив їхньої кількості.

Упродовж чотирьох днів війни, за даними МВС України, в Україні загинуло 352 мирні жителі, зокрема 14 дітей, поранення дістало понад 2 тис. людей.

Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".

Окупаційні війська вже підійшли до Києва. 25 лютого мер столиці Віталій Кличко повідомив, що місто вступило у фазу оборони, у деяких районах лунають постріли та вибухи. Влада закликала киян залишатися у приміщеннях – удома або в укриттях.

Через вторгнення РФ в Україну західні країни наклали на Росію санкції. Обмеження, зокрема, стосуються великих російських банків та низки наближених до Путіна чиновників і їхніх дітей. Після того, як Росія відмовилася припинити агресію проти України, ЄС, США, Великобританія та Канада вирішили занести до санкційного списку самого Путіна. Найближчими днями деякі російські банки буде від'єднано від міжнародної міжбанківської системи SWIFT. Мінфін США також заборонив будь-які операції із Центробанком та мінфіном РФ. У відомстві заявили, що ці заходи сприятимуть знецінюванню рубля.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати