Староста села в Київській області розповів свою історію музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова

За словами Рудяшка, перше, що він відчув 24 лютого, був шок через те, наскільки стрімко розвивалися події. Староста вже тоді намагався прорахувати, що робити, якщо у їхнє село зайдуть окупанти.

"Відчуття від першого вибуху поруч важко пояснити. Це щось змішане з адреналіном. Ти не розгублений, але твої інстинкти самозбереження притуплюються", – розповів він.

Рудяшко згадує, що для того, щоб привезти односельцям гуманітарну допомогу, йому навіть довелося вперше сісти за кермо вантажної машини.

"Мені запропонували забрати гуманітарку. Але по неї потрібно було приїхати. Я прийшов до підприємства, розташованого на нашій території. Сказав, що я староста і така ситуація. І мені просто дали ключі від буса. Я розписку написав тільки", – згадує він.