-1 Київ
Станом на серпень 81% негативно ставляться до росіян (у квітні 2022 року – 69%, у квітні 2021-го – 41%), 14% – нейтрально, лише 3% – позитивно.
До білорусів негативно ставиться 52% (у квітні 2022 року – 33%, у квітні 2021-го – 4%), нейтрально – 34%, позитивно – 10%.
До росіян, які проживають в Україні, ставлення переважно нейтральне (42%). Позитивно ставиться до них 22%, негативно – 29%. До російськомовних українців ставлення переважно позитивне (51%) чи нейтральне (31%), негативне – лише 14%. Загалом унаслідок війни ставлення до російськомовних українців покращилося з 37% (квітень 2021-го) до 51% (серпень 2022-го).
І надалі погіршується ставлення до жителів окупованого Криму та особливо жителів ОРДЛО. До жителів окупованого Криму позитивно ставиться 22%, негативно – 23%, нейтрально – 45% (у квітні позитивно ставився 41%, негативно – 14%, нейтрально – 40%). До жителів ОРДЛО позитивно ставиться лише 14%, негативно – 47%, нейтрально – 32% (у квітні 2022 року позитивно ставилося 27%, негативно – 31%, нейтрально – 37%).
Інфографіка: ratinggroup.ua
Також фіксують певне "пом'якшення" щодо оцінки необхідного часу для примирення українців із росіянами. Якщо у квітні 2022 року (опитування проводили після звільнення Київської області від російських загарбників) дві третини говорили, що примирення неможливе, то у серпні таких респондентів приблизно половина.
Третина опитаних вважають, що відновити стосунки вдасться за 20–30 років, 14% вважають, що це станеться за 10–15 років, і лише 5% вважають це можливим за кілька років. Більш схильні до "примирення" у відносно ближчій тимчасовій перспективі старші опитані, жителі сходу та півдня і російськомовні.
Інфографіка: ratinggroup.ua
Опитування проводили 17–18 серпня 2022 року серед населення України віком від 18 років у всіх областях, окрім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування немає українського мобільного зв'язку. Результати вирахували з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення.
Вибіркова система: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing) – телефонне інтерв'ю із використанням комп'ютера). На основі довільної вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: не більше ніж 3,1%.
