Про це в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна", опублікованому 8 липня, повідомив керівник Київської міської прокуратури Олег Кіпер.
"Із початку російської агресії у столиці загинуло понад 100 мирних жителів, із них п'ятеро – діти. Більше ніж 420 цивільних громадян дістали поранення. Причини смерті – мінно-вибухові травми, осколкові та кульові поранення (останнє характерне для території Гостомеля), опіки та асфіксія внаслідок пожеж", – розповів він.
За словами Кіпера, найтяжчі воєнні злочини окупантів у Києві – ракетні обстріли мирного населення та цивільної інфраструктури.
"У провадженнях за фактами ворожих ракетних обстрілів уже фактично завершено огляди місця подій. Найбільше руйнувань у Святошинському, Подільському та Оболонському районах (Пуща Водиця)", – наголосив прокурор.
Загалом у Києві розслідують приблизно 100 таких проваджень, резюмував Кіпер.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
Контекст
Після нападу на Україну у лютому 2022 року російські війська окупували частину Київської області. 2 квітня стало відомо, що всю область звільнили від російських окупантів.
28 квітня у Київській військовій адміністрації заявили, що операцію з оборони Києва завершили, але небезпека у столиці зберігається.
27 травня російське видання "Медуза" написало, що в Кремлі "програмою-максимум", як і раніше, називають захоплення Києва.
У Київській області зміцнили оборонні лінії та посилили особовий склад військових, повідомив 9 червня голова обласної військової адміністрації Олексій Кулеба.
Командувач угруповання сил і засобів оборони Києва генерал-лейтенант Олександр Павлюк розповів в інтерв'ю, опублікованому 22 червня, що навколо столиці створено ешелоновану систему ППО, але ймовірність її прориву все ж таки є. Система ППО у Києві "поповнюється та зміцнюється", зазначив 7 липня голова Київської міської військової адміністрації Микола Жирнов.