"Імовірно, стратегічні крилаті ракети Х-101, випущені з бомбардувальників-ракетоносців Ту-95МС або ж Ту-160", – ідеться у повідомленні.
Спочатку він сказав у відеозверненні, що вісім ракет прилетіли "орієнтовно з Придністров'я", але пізніше вніс уточнення.
Ігнат наголосив, що зруйнований аеродром – цивільний, і хоча поруч із ним є військова база, вона на реконструкції і техніки там немає.
Спікер оперативного штабу Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук уточнив, що аеродром – спільного використання, його експлуатують і військові, і цивільні. Злітно-посадкова смуга аеродрому, за його словами, давно на реконструкції, тож авіаційної техніки на аеродромі не було.
У міністерстві оборони Молдови також сказали "Європейській правді", що інформація про ракетну атаку з окупованої частини Молдови є помилковою.
"Міністерство оборони Республіки Молдова заперечує запуск ракет, які влучили в аеропорт Вінниці, з придністровської території на територію України", – ідеться у заяві.
Окрім того, джерела "Європейської правди" у керівництві Молдови стверджують, що крилатих ракет на території Придністров'я ніколи не було – тільки установки залпового вогню "Град" із дальністю стрільби 20 км.
6 березня російські окупаційні війська завдали ракетного удару по аеропорту Вінниці. Також окупанти обстріляли військову частину в Гавришівці (населений пункт прилягає до території вінницького аеропорту) – одна людина загинула, троє постраждали.
Контекст
Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) і сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки й лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".
Точна кількість жертв російської агресії поки що невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 28 дітей. Про втрати з-поміж українських військовослужбовців президент України Володимир Зеленський востаннє говорив 25 лютого – протягом першого дня війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 6 березня становлять понад 11 тис. осіб убитими, пораненими й полоненими, а також 285 танків, 985 ББМ, 109 артилерійських систем, 50 РСЗВ, 21 одиниця засобів ППО, 44 літаки, 48 вертольотів, 447 автомобілів, два легкі швидкісні катери, 60 цистерн із паливом і чотири оперативно-тактичні безпілотники.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема й персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи спричинили обвал економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й далі.
+4 Київ
