За даними джерел "Радіо Свобода", не уповноважених говорити під запис, ідеться про російських бізнесменів Алішера Усманова, Петра Авена і Віктора Рашникова.
Будапешт також просить зробити виняток для гуманітарних організацій, щоб вони могли вести справи з деякими російськими банками, які нині опинилися під санкціями.
За інформацією видання, у Брюсселі припускають, що такими вимогами Будапешт хоче змусити ЄС схвалити виділення коштів Угорщині, яке було зупинено через послаблення демократії у країні.
Питання продовження санкцій обговорюватимуть 7 вересня, останній термін – 15 вересня, зазначає "Радіо Свобода". До списку наразі входять 1217 фізичних осіб та 108 організацій.
Усманова й Авена додали до санкційного списку в лютому, Рашникова – у березні. Санкції проти Усманова призвели до конфіскації 156-метрової яхти вартістю $600 млн, пов'язаної з олігархом. Усманов, Авен та ще кілька російських бізнесменів, включно з Романом Абрамовичем, намагаються оскаржити обмежувальні заходи ЄС у Європейському суді.
Рашникова додали до списку в березні, і Брюссель назвав його "провідним російським олігархом, який є власником і головою ради директорів компанії "Магнітогорський металургійний комбінат" (ММК)".
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Будапешт засудив російську агресію та приєднався до європейських санкцій, проте блокує деякі санкційні ініціативи й військову підтримку України. Угорщина довгий час не дозволяла постачання зброї Україні через свою територію, також країна блокувала шостий санкційний пакет ЄС проти Росії і в підсумку досягла пом'якшення умов нафтового ембарго, а також виключення зі списку санкцій глави РПЦ патріарха Кирила.
23 серпня Угорщина виступила проти нових енергетичних санкцій проти РФ і візових обмежень для росіян.