"Наступний тиждень буде доволі важливим із погляду нашої боротьби за справедливість для українців, тобто за покарання для держави-терориста й усіх її воєнних злочинців. Ми готуємо кілька важливих, потужних кроків, щоб більше консолідувати партнерів і дати більше енергії для створення трибуналу щодо злочину російської агресії. І щоб прискорити поразку держави-терориста", – сказав Зеленський.
Він наголосив, що Україні та світу "недостатньо, щоб Росія була слабкою, як це вже відбувається", – потрібно, щоб вона відповіла за все, що зробила.
"Готуємо й нові санкційні рішення щодо осіб і компаній, які працюють на військово-промисловий комплекс терористів, щодо іноземних суб'єктів, чиє постачання допомагає Росії продовжувати цю агресію. Незабаром ці наші рішення будуть оприлюднені", – пообіцяв президент.
Контекст
Країна-агресор Росія розпочала повномасштабну війну проти України 24 лютого 2022 року. Фактично РФ розв'язала війну проти України у 2014 році, коли окупувала Крим і частину Донецької й Луганської областей.
Київ наполягає на створенні спеціального трибуналу щодо злочину російської агресії проти України, оскільки Міжнародний кримінальний суд та інші такі інституції на цьому етапі не можуть розглядати справи щодо таких злочинів.
Необхідність створення спецтрибуналу для Росії вже підтримала низка європейських і міжнародних інституцій, зокрема Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, парламентські асамблеї НАТО й ОБСЄ, а також окремі країни (наприклад, Франція, Німеччина і Латвія).
2 лютого президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що міжнародний центр із розслідування злочину агресії РФ проти України працюватиме в Гаазі, і наголосила, що цю роботу запустять дуже швидко. У ній братимуть участь європейське агентство Євроюст, Україна, Нідерланди й партнери з Об'єднаної слідчої групи, яка розслідувала катастрофу рейсу МН17.
Про формат трибуналу триває дискусія, говорив наприкінці березня представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський. Генпрокурор України Андрій Костін розповідав, що розглядають три основні моделі: на підставі багатостороннього міжнародного договору, на підставі угоди між ООН і Україною та "гібридний" варіант.
+18 Київ
