"Хочу сказати, що остання [масштабна] війна, до якої НАТО мав відношення [у Європі], – це були війни в колишній Югославії, які були значно меншими за об'ємом і застосуванням військ тощо. Тому вони більше звикли до стабілізаційних, навчальних чи миротворчих місій", – вважає Череватий.
На його переконання, в Альянсі підходять до аналізу і прогнозування ситуації в Україні "прагматично та із сухим розрахунком"
"Іноді [в НАТО] не розуміють, що українці, будучи рік у такій війні, напрацювали набагато більшу стійкість і потужність тактичних рішень. Відтак, я думаю, що НАТО це [український досвід] вивчає, і їм далі потрібно це все вивчати. Думаю, що до таких заяв треба ставитися з повагою, але з розумінням того, що всієї ситуації вони до кінця не розуміють", – резюмував речник.
Контекст
Інтенсивні бої в районі Бахмута почалися в липні 2022 року і тривають уже сім місяців, повідомляли в Генштабі ЗСУ 23 лютого 2023 року. Там зазначали, що на захоплення Бахмута РФ кинула найпідготовленіші частини регулярних військ і вагнерівців, більшість артилерії окупантів зосереджено саме на цьому напрямку.
Президент України Володимир Зеленський заявляв, що "здавати Бахмут ніхто не буде". Він зазначав, що, якщо росіяни візьмуть Бахмут, вони захочуть "піти далі".
5 березня командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський після чергової поїздки в Бахмут зазначив, що бої за місто сягнули максимального рівня напруги.
6 березня на засіданні ставки верховного головнокомандувача головком ЗСУ Валерій Залужний і Сирський були за продовження оборонної операції в Бахмуті.
Попри втрати, окупанти й далі штурмують Бахмут і його околиці, проінформував Генштаб ЗСУ вранці 8 березня. Про оточення міста не йдеться, зазначав секретар РНБО Олексій Данілов 6 березня.
Росія зазнала від 20 тис. до 30 тис. втрат убитими й пораненими під час спроби захопити Бахмут, написало видання The Guardian, посилаючись на західних посадовців.