"Я не думаю, що нормандський формат спрацював дуже добре. Можливо, додавання ще кількох гравців, включно зі США, спрацювало б на користь. Зрештою, головне завдання полягає в тому, що США мають бути активніше залученими із прямою участю президента, навіть якщо в нього вже є багато інших внутрішніх пріоритетів, якими потрібно займатися. Але сильніша роль США в дипломатії необхідна, якщо ми коли-небудь збираємося досягти політичного вирішення", – сказав Вершбоу.
За його словами, збільшення військової допомоги Києву з боку США підвищило б для Росії ціну агресії проти України.
"Я думаю, що зараз розглядають багато варіантів. Збільшення кількості додаткових військових постачань в Україну – як летальних, так і нелетальних. Наприклад, в України вже є Javelin, можна також замислитися про протиповітряну оборону, берегову оборону, ракети, які можуть бути спрямовані на російські військові кораблі. Усе це було б не для того, щоб спонукати Україну до пошуку воєнного вирішення, яке навряд чи буде успішним, а щоб підняти ціну Росії за будь-яку нову агресію. Із погляду втрати військової техніки і навіть втрати їхніх солдатів, які можуть маскуватися під добровольців. Але ми знаємо, що тисячі з них – громадяни Росії й російські професійні солдати", – підкреслив Вершбоу.
Третя світова війна, вторгнення РФ, Путін, розпад Росії, Зеленський. Дивіться повну версію інтерв'ю Бацман з ексзаступником генсека НАТО Вершбоу
Відео: Алеся Бацман / YouTube
Контекст
2014 року, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого.
Перемовини про врегулювання конфлікту на Донбасі проводять у тристоронній контактній групі в Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини та Росії.
У Парижі 9 грудня 2019 року відбувся останній саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке написано, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості виконали частково. Планували, що наступний саміт відбудеться 2020 року, однак цього не сталося.
12 січня 2021 року в Берліні відбулися перші цього року перемовини радників лідерів "Нормандської четвірки". Заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак за підсумками зустрічі заявив, що "похвалитися нічим".
Голова української делегації у ТКГ з урегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кравчук заявив про підготовку зустрічі лідерів "Нормандської четвірки" у квітні, але у Кремлі це спростували.
На думку Кравчука, США потрібно додати до нормандського формату. "Я не хочу ображати Європу, але Росія Європу не слухає... Росія купує Європу. І я думаю, що наявність у цьому випадку США в [нормандському] форматі зміцнить хребет цієї організації і Росія відчує, що там одна з найсильніших, найпотужніших країн світу і до неї потрібно дослухатися", – пояснив свою позицію Кравчук.
9 березня президент України Володимир Зеленський заявив, що, якщо саміт не відбудеться, він готовий зустрітися з лідерами "Нормандської четвірки" – канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, президентом Франції Еммануелем Макроном і президентом РФ Володимиром Путіним – окремо.
5 квітня видання ZN.UA повідомило з посиланням на джерела в дипломатичних колах, що цього тижня Макрон, Меркель і Зеленський можуть провести перемовини, основною темою яких стане загострення на Донбасі і координація дій у зв'язку із цим.
За словами глави Офісу президента України Андрія Єрмака, перемовини лідерів України, Німеччини та Франції можуть провести в режимі відеоконференції.
+3 Київ
