Коли село Тетяни опинилося в епіцентрі війни, вона була змушена тікати. Згадує, що найперший приліт по громаді був саме поруч із її хатою. Тоді жінка дивом вижила.
Свою історію Тетяна розказала музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.
Вона розповіла, що рішення про евакуацію давалося важко, і вона вирішила остаточно лише тоді, коли дослухалася до слів українського військового, який попередив про небезпеку.
"Нам сказали: "Виїжджайте, бо за дві години вашого села вже не буде", – пригадала Тетяна.
Зараз від її будинку, як і від усього села, майже нічого не залишилося. На місці батьківської хати – руїни, розповіла Тетяна. Зараз вона живе в дитячому садочку у Світловодську й каже, що понад усе мріє повернутися на звільнений від загарбників Донбас.
"Сподіваюся, війна скоро закінчиться. Молюся за це. Дуже хочеться додому, там батьки чекають, хоча й на цвинтарі. Війна забрала в мене все. Плакати не можу, бо сліз уже немає", – сказала жінка.
Подивитися історію Тетяни можна за посиланням https://u.to/P7Z9IQ