Вилученими російськими активами керуватиме ексміністр Милованов 

Контекст

• 3 березня Верховна Рада ухвалила закон про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів.
• 1 квітня Рада ухвалила закон про націоналізацію майна громадян РФ та колаборантів. Закон уточнює, зокрема, що націоналізацію майна Російської Федерації та її резидентів проводять не лише за мотивами суспільної необхідності, а й у рахунок майбутньої репарації на користь України, яка зазнала агресії з боку РФ.
• 21 квітня депутати також спростили процедуру конфіскації активів підсанкційних росіян, але президент ветував його, оскільки документ "не встановлює чітких критеріїв, за якими на людину чи компанію може поширюватися дія санкцій".
• На початку війни ЄС та його союзники заморозили приблизно $300 млрд валютних резервів Центробанку Росії. 15 березня радник президента України Олег Устенко в ефірі національного телемарафону повідомив, що "ці кошти вже зарезервовані для нас, плюс туди надходитимуть гроші від продажу заарештованого майна російської так званої еліти".
• 5 травня голова Європейської ради Шарль Мішель підтвердив, що ЄС працює над юридичною процедурою конфіскації російських активів. "На мій погляд, це питання справедливості – не лише заморозити активи, а й конфіскувати їх, щоб зробити ці гроші доступними для відновлення України", – наголосив Мішель. Аналогічну процедуру готує Канада.
• Генеральний прокурор США Меррік Гарланд 26 квітня заявив, що міністерство юстиції країни підтримає зусилля щодо передання заарештованих активів РФ Україні. Група американських сенаторів подала законопроєкт, який має заблокувати не лише валютні, а й золоті запаси РФ за кордоном.
• Уряд України на засіданні 10 травня затвердив документ, згідно з яким російські активи на території України переходять державі.