"Україна стоїть перед загрозою безпрецедентної військової агресії з боку РФ. Це не лише загроза безпеці України і її народу. Це також загроза успішному демократичному та економічному розвитку України, міжнародному порядку, заснованому на правилах, та безпеці Європи загалом", – ідеться в заяві.
У документі засуджено нарощування російської військової потужності в Україні та навколо неї і загрозу ймовірної військової агресії проти України.
"Нарощування військової потужності на кордоні з Україною, у Білорусі, у незаконно анексованому Криму, у Чорному морі, а також у невизнаних сепаратистських утвореннях Донецька та Луганська є прямою загрозою безпеці України", – зазначили лідери фракцій Європарламенту.
У заяві підтверджено намір підтримати рішучу відповідь, якщо Росія і далі не дотримуватиметься своїх міжнародних зобов'язань і нападе на Україну.
"Звертаємося до Ради Євросоюзу із закликом залишатися готовими до якнайшвидшого ухвалення жорстких економічних та фінансових санкцій проти РФ у тісній співпраці з трансатлантичними партнерами та іншими однодумцями. Санкції мають містити від'єднання Росії від системи SWIFT, індивідуальні санкції щодо осіб, наближених до президента РФ, та їхніх сімей, що веде до заморожування фінансових та фізичних активів у ЄС і заборону на поїздки. Ми повторюємо наш заклик до негайної зупинки "Північного потоку – 2", якщо РФ почне атаку на Україну", – ідеться в документі.
Контекст
Навесні 2021 року Росія почала нарощувати чисельність військ поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму, пояснюючи це військовими навчаннями. Після кількох тижнів напруженості РФ частково відвела частини до місць постійної дислокації.
Наприкінці жовтня американські ЗМІ повідомили, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною. Пізніше про загрозу нового вторгнення РФ неодноразово заявляли і лідери західних країн.
У Білому домі зазначили 18 січня 2022 року, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. 11 лютого, за даними The Guardian, Байден під час відеоконференції з лідерами кількох держав заявив, що РФ може напасти на Україну найближчими днями.
Водночас українська влада вважає, що західні країни перебільшують небезпеку.
"Сьогодні ми не бачимо більшої ескалації, ніж вона була раніше. Так, збільшилася кількість військових, але я про це говорив ще на початку 2021 року, коли говорилося про військові навчання Російської Федерації. Тоді було велике збільшення [військ РФ], тоді нас підтримували США і європейські друзі. Вони закликали Росію відвести війська. Зараз ситуацію я не вважаю більш напруженою, ніж вона була у пік російських навчань", – говорив на пресконференції 28 січня президент України Володимир Зеленський.
Міністр оборони України Олексій Резніков наприкінці січня заявив, що попри значне скупчення російських військ, не створено жодного ударного угруповання, необхідного для того, щоб перейти до наступу. 8 лютого він повідомив, що вздовж усього кордону з Україною з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій перебуває 140 тис. військових, включно з повітряним та морським компонентом.
15 лютого міноборони РФ повідомило про часткове повернення військовослужбовців, які перебували біля кордону України, до місць постійної дислокації.
Президент Володимир Зеленський заявив 16 лютого, що Україна не бачить відведення Росією її військ від українського кордону. За словами глави держави, коли війська Росії буде відведено, це побачать усі, а не лише військові чи розвідка, але "поки це просто заяви".
Держсекретар США Ентоні Блінкен 16 лютого зазначив, що американська розвідка не може підтвердити відведення російських військ від кордону України, про що заявляли в міноборони РФ.
+3 Київ
