"За три-чотири дні після вбивства [чоловіка] мій батько спробував підійти до будинку. Його не підпустили близько. Сказали, ще раз підійде, застрелять. Мовляв, хата згоріла, там блокпост. Ми навіть не знали весь цей час, що з тілом... Тільки коли місто звільнили, змогли дійти до будинку. Я, як дізналася, що їх уже немає, одразу побігла. Олег так і лежав у дворі. Навколо було дуже багато вбитих людей, розстріляних. Вони, щоправда, були одягнені, а Олег лежав роздягнений. Перед тим, як убити, у нього відібрали телефон і куртку... Було холодно і на ньому того дня був светр, кофтина та курточка на замочку. Ось її росіяни забрали. Не погидували... Я її так і не знайшла", – розповіла жінка.
Жителька Бучі: Я вибігла за мить після пострілу. У чоловіка з вуха кров поштовхами виходила, серце ще билося. Повний текст інтерв'ю
Вона зазначила, що поховати чоловіка, убитого 5 березня, змогла лише у середині квітня.
"Коли вже зайшли українські військовослужбовці, приїхали хлопці й забрали тіло на експертизу. Ми довго з'ясовували, де воно. Потім дізналися, що у Білій Церкві. Допоміг начальник чоловіка, поїхав, забрав тіло, і ось 12 квітня ми його лише поховали", – зазначила Абрамова.
Олега Абрамова російські військові застрелили 5 березня.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)