В України залишався єдиний зв'язок з окупованими районами Луганської та Донецької областей – економічний, але і його обірвали після початку торгової блокади. Про це в інтерв'ю "ГОРДОН" заявила журналіст, волонтер та координатор "Медійної ініціативи за права людини" Ольга Решетилова.
"Головне питання: навіщо, з якою метою раптом почалася ця блокада? Зупинити "торгівлю на крові"? Ну яка "торгівля на крові", якщо на окупованих територіях наші громадяни? І єдиний зв'язок, який у нас залишався з тією територією, – економічний", – розповіла Решетилова.
Вона додала, що з початком блокади український енергетичний холдинг ДТЕК звільнив 30 тис. співробітників на окупованій території.
"За тиждень після початку блокади я їхала в одному поїзді разом зі співробітником ДТЕК. Він сказав, що після блокади їхня компанія звільнила 30 тис. співробітників на окупованій території. Адже ці люди отримували зарплати в гривнях, їздили на підконтрольну територію у відрядження, асоціювали себе з Україною. Тепер усе, ми їх втратили: частина поїхала на заробітки до РФ, частина пішла воювати", – зазначила Решетилова.
Журналіст переконана, що причиною товарної блокади стало не бажання зупинити товаропотік між окупованою та контрольованою частинами України, а "дерибан промисловості Донбасу".
"Розумію, що у свідомості обивателя на окупованому Донбасі всі лише сепари. Це красиві гасла для Facebook і гучних заяв із трибуни. Але якщо не за людей в окупації, тоді за кого ми воюємо? Це якщо говорити про моральний аспект. Ті, хто очолив блокаду, чудово розуміли: головний торговий і контрабандний потік іде зовсім не там, де вони нібито перекрили сполучення. Це не торгова блокада, а черговий великий дерибан промисловості Донбасу. Груп інтересів багато, зокрема в Києві", – підсумувала Решетилова.
"За провезення фури бійцям АТО пропонували шалені суми. Природним шляхом такі гроші не могли з'явитися. Це спецоперація РФ". Повна версія інтерв'ю з Ольгою Решетиловою
Товарна блокада окупованих територій почалася 26 грудня 2016 року, коли люди, що назвалися ветеранами добробатів, оголосили про вимогу звільнити заручників. У зв'язку з цим до України перестало надходити вугілля та інші товари з окупованих територій.
27 лютого 2017 року ватажки "ЛДНР" Олександр Захарченко та Ігор Плотницький пригрозили ввести "зовнішнє управління" на українських підприємствах, що працюють на окупованих територіях, якщо до 1 березня не буде знято товарну блокаду ОРДЛО. Протягом наступних кількох днів бойовики захопили понад 40 підприємств української юрисдикції.
15 березня Рада національної безпеки України ухвалила рішення про тимчасову повну зупинку транспортного сполучення з окупованими територіями Донецької і Луганської областей, за винятком гуманітарних вантажів. Рішення було продиктовано неможливістю подальших економічних зв'язків із підприємствами, захопленими терористами внаслідок товарної блокади.
У Держфіскальній службі заявили в червні, що через торгову блокаду Донбасу та захоплення підприємств бойовиками бюджет утратив 1,05 млрд грн податків.
У листопаді журналісти польського видання Dziennik Gazeta Prawna повідомили, що антрацит з окупованого Донбасу експортували як мінімум у п'ять країн Європейського союзу, серед яких Польща, Австрія та Італія.