Змусити власників укриттів відчиняти двері мають повноваження лише співробітники МВС – Продан

Змусити власників укриттів відчиняти двері мають повноваження лише співробітники МВС – Продан Оксана Продан: Київрада протягом минулого року виділила 1 млрд 200 млн грн на облаштування сховищ
Фото: apostrophe.ua
Для вирішення проблеми укриттів центральна влада має насамперед ухвалити рішення на своєму рівні. Зокрема, розробити сучасні Державні будівельні норми (ДБН) для приміщень цивільного захисту і забезпечити контроль над власниками таких приміщень силами Міністерства внутрішніх справ. Про це в ефірі телеканала "Київ" заявила радниця глави Асоціації міст України Оксана Продан.

"Для того, щоб оновити, зробити нові місця для захисту населення, у нас не ухвалено відповідних рішень на урядовому рівні, на рівні профільних міністерств. Органи місцевого самоврядування сьогодні не можуть будувати нові об'єкти для захисту населення або робити проєкти для реконструкції, бо не мають затверджених ДБН. Ми сьогодні користуємося стандартами Радянського Союзу. І це питання до центральної влади", – заявила Продан.

Змусити власників приміщень, де розташовані укриття, відчинити їх для людей – також компетенція центральної влади, наголосила Продан.

"Змусити приватних власників відкрити приміщення можна тільки, користуючись повноваженнями влади. І ці владні повноваження є у центрального органу із цивільного захисту – Міністерства внутрішніх справ. Вони дійсно мають право, згідно зі ст. 32 Кодексу цивільного захисту, контролювати роботу сховищ. І саме Міністерство внутрішніх справ повинно забезпечити контроль за дотриманням вимог щодо власників. Бо, на жаль, є така ситуація абсолютно в усіх громадах, не тільки у Києві", – заявила Продан.

На місцевому рівні, за її словами, вирішувати питання безпеки людей мають військові адміністрації.

"Військова адміністрація при створенні автоматично перебирає на себе повноваження і відповідальність за захист цивільного населення на цій території", – наголосила радниця глави АМУ.

Вона зазначила, що місцеві ради виділяють державним адміністраціям кошти на облаштування сховищ.

"Місцеві ради гроші виділяють. Ми не маємо жодного факту, коли б військова адміністрація звернулася, а місцева рада мала б кошти, але не дала. Таких випадків немає жодного. Київрада протягом минулого року виділила 1 млрд 200 млн грн на облаштування укриттів. А районні адміністрації їх використовують настільки, наскільки використовують. Питання в тому, що гроші беруть, але не забезпечують ні ремонту, ні облаштування, і, знову ж таки, навіть коли гроші є – щоб збудувати, потрібно мати державні будівельні норми. Оскільки ДБН немає, ніхто не будує, і йдемо по колу", – пояснила Продан.

Вона підкреслила, що розірвати це "замкнене коло" має центральна влада, ухваливши потрібні рішення.

"Дуже легко це коло розірвати. Прийняти рішення, які повинні бути на центральному рівні, і забезпечити контроль із боку профільного міністерства за дотриманням вимог власниками приміщень", – сказала радниця глави АМУ.

Контекст

В Україні почали масово перевіряти укриття після того, як у ніч проти 1 червня внаслідок ракетної атаки біля поліклініки в Деснянському районі Києва загинуло троє людей (серед них дев'ятирічна дівчинка), які прийшли в укриття, але не змогли в нього потрапити. 3 червня у Києві створили комісію з ревізії бомбосховищ.

Поліція розпочала розслідування через зачинене укриття. Затримали охоронця поліклініки і трьох посадовців. 2 червня їх повідомили про підозру: чиновників – у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки, охоронця – у залишенні у небезпеці, що спричинило смерть.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати