0 Київ
"Газпром" готує судовий позов проти уряду Данії, який, на думку керівництва російської компанії, затягує процес видавання дозволу на прокладання газопроводу "Північний потік – 2" через свою виключну економічну зону, 30 квітня повідомляє "Коммерсантъ" із посиланням на власні джерела.
Заступник глави зовнішньоекономічного департаменту "Газпрому" Дмитро Хандога 29 квітня під час кол-конференції заявив, що 15 квітня, одночасно з поданням заявки на маршрут у виключній економічній зоні Данії південніше від острова Борнгольм на вимогу данського регулятора, компанія Nord Stream 2 подала апеляцію на це рішення.
Аргументи Nord Stream 2, стверджують джерела "Коммерсанта" в юридичних колах, ґрунтуються на тому, що виключна економічна територія держави не потрапляє під її суверенітетом, на відміну від територіальних вод. Відповідно, Данія, на думку Nord Stream 2, не може зволікати з видаванням дозволу на прокладання труб за умови відсутності явних екологічних ризиків від проекту. Якщо Копенгаген вирішить не видавати дозволу, це може бути розцінено як порушення Конвенції ООН із морського права, кажуть юристи.
У "Газпромі" вважають, що якщо Німеччина натисне на Данію, то запуск "Північного потоку – 2" може все-таки відбутися 2019 року. Щоправда, уточнює видання, невідомо, як він працюватиме з 1 січня 2020 року, оскільки він має відповідати положенням оновленої газової директиви Європейського союзу. Джерела "Коммерсанта" в компанії повідомляють, що якщо не вдасться домовитися про транзит газу з Україною, то проблема запуску "Північного потоку – 2" стає пріоритетною.
Утім, у разі перебоїв із транзитом газу до Європи, російський газопровід почне свою роботу незалежно від того, чи відповідає європейському законодавству, запевнило ще одне поінформоване джерело.
Якщо до серпня дозвіл від Данії не буде отримано, то цього року "Північний потік – 2" не запустять, оскільки півтора-два місяці може тривати прокладання труб, а крім цього, їх треба випробувати і заповнити газом.
Як повідомив у коментарі "Коммерсанту" Олексій Гривач із Фонду національної енергетичної безпеки РФ, крайній термін для отримання дозволу – жовтень, і єдина надія "Газпрому" в тому, що влада Данії побоїться ризиків участі у тривалому судовому процесі та супутніх судових витрат – оскільки, на думку джерел із юридичних кіл, шансів на перемогу в прямому судовому протистоянні у "Газпрому" мало.
"Північний потік – 2" – другий газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проекту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній. У "Газпромі" прогнозують, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року.
Німеччина, Фінляндія та Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія – ні. Оператор проекту пропонував прокласти трубопровід в обхід Данії.
3 квітня 2018 року голова правління "Газпрому" Олексій Міллер попередив, що після запуску "Північного потоку – 2" і "Турецького потоку" транзит російського газу через Україну впаде в 10 разів.
12 березня 2019 року Європарламент ухвалив резолюцію, у якій визнав "Північний потік – 2" загрозою для внутрішнього ринку Європейського союзу.
Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
