Рада Європи може зіткнутися з виходом Росії з організації – Ruxit (за аналогією із Brexit у Великобританії, де так називають вихід країни із Європейського союзу). Про це заявив генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд, повідомило 8 листопада Hufvudstadsbladet.
Наприкінці листопада президентство у Раді Європи переходить до Фінляндії, у зв'язку з цим Ягланд відвідав Гельсінкі, де зустрівся з главою зовнішньополітичного відомства країни Тімо Сойні.
На прес-конференції Ягланд заявив, що "на додаток до Brexit ми можемо зіткнутися з Ruxit, наслідки якого призведуть до погіршення ситуації з правами людини в Росії та Європі".
Сойні додав, що його країна як голова в Раді Європи шукатиме шляхи переговорів із РФ про збереження членства Росії в організації. Міністр закордонних справ Фінляндії додав, що кожен учасник організації повинен виконувати встановлені правила організації.
Ягланд зазначив, що "Фінляндія завжди була сильним захисником прав людини, Рада Європи покладає великі надії на її головування"
Він підкреслив, що вихід Росії матиме негативні наслідки як для самої організації, так і для росіян.
Ягланд також зазначив, що "дуже серйозно" ставиться до можливого виходу Росії. За його словами, тоді світ отримає "нову розподілювальну риску, яка нагадує про ту, що існувала до падіння Берлінської стіни". Генсек Ради Європи заявив, що визнання анексії Криму "немислиме", але організація може "відокремити це питання від мандата Ради Європи щодо захисту прав людини, незалежно від ситуації".
Вихід із Ради Європи означає відмову від визнання юрисдикції Європейського суду з прав людини.
Росію позбавили права голосу в Парламентській асамблеї Ради Європи у квітні 2014 року – одразу після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі, 28 січня 2015 року асамблея продовжила санкції. На знак протесту делегація РФ заявила, що припиняє свої контакти з ПАРЄ до кінця 2015 року. РФ відмовилася подавати заявку на підтвердження повноважень на 2016-й і 2017 рік, вона не бере участі в роботі ПАРЄ і цього року.
У вересні 2017 року віце-спікер Держдуми РФ Петро Толстой заявив, що Росія не фінансуватиме ПАРЄ у 2018 році. Сума щорічного внеску Росії на фінансування ПАРЄ становить приблизно €40 млн.
29 червня 2018 року бюро ПАРЄ за підсумками засідання у Страсбурзі ухвалило рішення про термінове розроблення рішення, яке дасть змогу повернути російську делегацію до роботи в асамблеї завдяки змінам правил і процедур асамблеї.
8 жовтня стало відомо, що бюро ПАРЄ відмовилося від пропозиції Ягланда не розглядати питання санкцій щодо національних делегацій. "Європейська правда" повідомила, що політичним групам і країнам – учасницям ПАРЄ розіслали від Ягланда закритий документ про "незаконність" санкцій проти РФ.
Комітет із питань правил процедури ПАРЄ підтримав поправки, які унеможливлюють "прощення" Росії, до проекту змін у правила введення санкцій, запропоновані українською делегацією.
Ягланд заявив, що готовий виключити Росію з Ради Європи. Голова комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький запропонував заморозити членство РФ у Раді Європи.
11 жовтня "Європейська правда" повідомила, що Ягланд назвав позитивним моментом поліпшення стану російських в'язниць за час членства Росії у РЄ. За його словами, у разі виходу РФ із Ради Європи спостерігати за умовами утримання в них буде неможливо.
12 жовтня Ягланд заявив, що червень 2019 року – крайній термін виплати Росією внесків у бюджет РЄ.