+3 Київ
Nord Stream AG і Nord Stream 2 AG, які є дочірніми компаніями "Газпрому" й операторами газопроводів "Північний потік", подали заявки у Федеральне мережеве агентство Німеччини з проханням вивести їх із-під дії оновленої газової директиви ЄС. Про це повідомляє російське видання "Ведомости".
Заяву "Північного потоку" мають розглянути до 23 травня, після консультацій із країнами – учасницями ЄС, пише видання, посилаючись на документи агентства.
15 квітня Рада Євросоюзу затвердила проєкт поправок до газової директиви, яка регулюватиме роботу морських газопроводів із третіх країн у Європі. Схвалення Радою ЄС було останнім кроком в ухваленні правил, що регулюють внутрішній газовий ринок Європейського союзу.
Газову директиву Європарламент ухвалив 4 квітня. Згідно з нею, нові й уже чинні морські газопроводи з країн, що не входять до ЄС (зокрема "Північний потік – 2"), мають відповідати правилам, які зараз поширюються на внутрішні трубопроводи.
Після її оприлюднення державам – членам ЄС дали дев'ять місяців, щоб зробити своє національне законодавство відповідним до цієї директиви.
Бундестаг імплементував директиву в листопаді 2019 року.
Згідно з внутрішніми європейськими нормами, не можна, щоб транспортуванням газу займалася та сама компанія, яка видобуває і продає його. Нова газова директива поширює ці правила на газопроводи, які йдуть у Європейський союз із інших країн. Отже, оператором "Північного потоку – 2" має бути незалежна від "Газпрому" компанія.
Обмеження стосуються газопроводів, уведених в експлуатацію після 23 травня 2019 року. До цієї дати всі питання вирішували на рівні конкретної країни, на берег якої виходить магістраль.
Правки, з якими Німеччина включила директиву у своє законодавство, передбачають, що директиву не застосовуватимуть до першого "Північного потоку", однак вона зачепить "Північний потік – 2". Також у законопроєкті вказано умови для виключення з нового регулювання, що може використати Росія, писала "Немецкая волна".
"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie й австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У 2018 році Німеччина, Фінляндія та Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить по континентальному шельфу Данії.
У грудні 2019 року США запровадили санкції проти компаній, пов'язаних із "Північним потоком – 2". Трубоукладальник "Північного потоку – 2" швейцарська компанія Allseas після введення санкцій зупинила роботи.
Оператор "Північного потоку – 2" 23 грудня заявляв, що прокладено вже понад 2300 км із майже 2460 км, газопровід побудовано на 93%. Міністерство енергетики РФ чекає запуску газопроводу "Північний потік – 2" до кінця 2020 року.
