$41.39 €45.14
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages

Імовірне політичне втручання Росії з 2004 року зафіксовано щонайменше у 27 країнах – дослідження

Імовірне політичне втручання Росії з 2004 року зафіксовано щонайменше у 27 країнах – дослідження За даними "Альянсу за забезпечення демократії", Росія неодноразово втручалася в політику інших країн
Фото: EPA

У списку країн, у політику яких Росія, імовірно, втручалася, є Білорусь, Болгарія, Канада, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Угорщина, Італія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Португалія, Іспанія, Швеція, Туреччина, Велика Британія, США, свідчать результати дослідження організації "Альянс за забезпечення демократії".

Імовірне політичне втручання Росії з 2004 року зафіксовано щонайменше у 27 країнах Європи та Північної Америки, про це свідчать результати дослідження некомерційної організації "Альянс за забезпечення демократії", які є в розпорядженні USA Today.

Серед них Білорусь, Болгарія, Канада, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Угорщина, Італія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Португалія, Іспанія, Швеція, Туреччина, Велика Британія, Україна і Сполучені Штати.

Зараз зусилля Росії спрямовано на канцлера Німеччини Ангелу Меркель, оскільки у вересні у ФРН пройдуть парламентські вибори, ідеться в дослідженні.

Видання наводить кілька випадків, коли Росія, імовірно, втручалася в політику інших країн.

Зокрема, у квітні 2004 року тодішній президент Литви Роландас Паксас зазнав імпічменту, оскільки надав громадянство російському бізнесменові Юрію Борисову, який у 2003 році пожертвував $400 тис. на передвиборчу кампанію політика. Зазначають, що кошти було виділено, імовірно, "із благословення Кремля".

У квітні 2007 року в Естонії обвинуватили хакерів, які використовували російські IP-адреси, у масштабній кібератаці на уряд, ЗМІ та банки. У серпні 2008 року кібератаки, проведені з Росії, призвели до зупинки інтернет-трафіку у Грузії, а російські війська вторглися у країну.

Серед останніх випадків утручання – інформаційна кампанія проти міністра закордонних справ Канади Христі Фріланд у березні 2017 року через імовірні зв'язки її дідуся з нацистами, а також поширення чуток навесні 2017 року про сексуальну орієнтацію і начебто корупційну діяльність тоді ще кандидата у президенти Франції Еммануеля Макрона.

Країни Заходу неодноразово звинувачували Росію у причетності до різних кібератак.

Зокрема, у жовтні 2016 року влада США офіційно обвинуватила Росію у зламі серверів американських партій, а також у втручанні в процес президентських виборів у країні. В опублікованій доповіді американської розвідки йдеться, що президент РФ Володимир Путін особисто наказав почати кампанію щодо втручання у вибори в США.

Про злам, організований у РФ, заявляли у Всесвітньому антидопінговому агентстві. Спецслужби Німеччини повідомили 7 січня 2017 року, що кібератаку на ОБСЄ могло бути здійснено з Росії.

19 січня 2017 року генсекретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що кількість кібератак на мережі Альянсу протягом року зросла на 60%. За його словами, більшість атак здійснювали не приватні особи, а їх явно фінансували держінстанції різних країн.