Тісне спілкування режисера Олівера Стоуна з президентом Росії Володимиром Путіним – свідчення деградації зірки американського кінематографа. Таку думку висловив політичний оглядач Віталій Портников у колонці для видання "Спектр".
"Нинішній господар Кремля не просто розмовляє з американцем, але ще й є роботодавцем його сина, який виступав на горезвісному пропагандистському телеканалі Russia Today. Про справжні розміри гонорарів Стоуна-молодшого можна тільки здогадуватися, оскільки в Росії основна частина корупційних виплат проходить повз каси, просто вручається службовцю в конверті. І цей конверт, що не обкладається жодними податками, може виявитися головною ланкою Стоуна й Путіна. Проте обидва Стоуни можуть не вважати себе гвинтиками російської пропагандистської машини – вони лише борються з імперіалізмом, а Росія їм у цьому допомагає. Зрештою, успішна боротьба талановитих людей повинна щедро фінансуватися – щоб вони могли протистояти засиллю капіталу", – іронізує автор.
Не тільки Стоуну лестить спілкування з Путіним, але й навпаки, переконаний Портников.
"Із першого дня господар Кремля буквально горнувся до західних знаменитостей, зірок, яких раніше він бачив тільки на кіноекранах. Але з плином часу – коли Путін відчув себе пам'ятником – йому знадобився іменитий співрозмовник, із яким можна буде розмовляти на рівних. Олівер Стоун чудово підходить на таку роль. Чому людина, яка обожнювала Фіделя Кастро й захоплювалася Уго Чавесом, не зможе з таким самим захопленням розмовляти з Путіним, чому не зможе сприймати брехню як правду, а правду – як неправду? І в Стоуна все дійсно добре виходить. Зі Стоуном Путін може не стримувати себе, як середньовічний монарх – із блазнем-улюбленцем, надісланим у подарунок колегою по трону", – написав журналіст.
За його словами, Стоун – великий художник, але його прагнення викривати недоліки демократії переросло в раболіпне схиляння перед диктатурою.
"Я починаю підозрювати, що причини деградації всіх Стоунів останніх десятиліть – зовсім не в тому, що вони хочуть покращити демократичний світ. А в їхньому презирстві до демократичного світу. У їхньому тяжінні до "сильної руки", яка наведе порядок. Або навпаки – їм апріорі буде подобатися політика будь-якого тирана, захисника "традиційних цінностей" і "простого народу". Стоун, створивши вражаючу епопею про в'єтнамську війну й не пощадивши Сполучені Штати, з усмішкою проходить повз чеченську війну Путіна, повз грузинську війну Путіна, повз українську війну Путіна – просто тому, що його не лякає кров, яку проливає диктатор", – підкреслив Портников.
"У фільмі про російсько-український конфлікт головні герої Стоуна – Путін і Янукович, тут немає місця ні українському народові, ні українським політикам, які захищають країну від агресії. Залишилася тільки любов до тирана", – резюмував він.
Прем'єра першої з чотирьох серій документального фільму Стоуна про Путіна відбулася 12 червня на телеканалі Showtime. Друга серія вийшла 13 червня, третя – 15 червня, а четверта – 16 червня. У Росії картину показував "Первый канал", починаючи з 19 червня.