США мають намір внести положення про санкції проти "Північного потоку – 2" в оборонний бюджет

Положення про санкції проти компаній, які беруть участь у будівництві газопроводу "Північний потік – 2", буде внесено в оборонний бюджет США на 2020 рік, заявив 23 листопада Defence News голова комітету Сенату з міжнародних справ республіканець Джим Ріш.

За його словами, якщо обмежувальні заходи набудуть чинності, це "дорого обійдеться" цим компаніям.

Ріш зазначив, що санкції переконають компанії, які беруть участь у проєкті, припинити роботу над ним, і Росії доведеться шукати новий спосіб його завершення, оскільки компанії "доведеться закрити".

Сенатор підкреслив, що в обох палатах Конгресу і банківському комітеті США є спільна позиція щодо санкцій.

За даними видання, тексту положення про санкції ще не оприлюднено, проте, за словами сенатора, він близький до акта "Про захист енергетичної безпеки Європи", який презентував республіканець Тед Круз. Документ пропонує вводити обмежувальні заходи проти іноземних компаній, які надають свої спеціалізовані судна для прокладання труб проєкту "Північний потік – 2" в Балтійському морі. Санкції запроваджуватимуть, якщо судно прокладає труби на глибині від 100 футів (приблизно 30,5 м) нижче від рівня моря. Автори документа запропонували заморожувати активи цих осіб, які є під юрисдикцією США, і штрафувати юросіб, які забезпечують страхування об'єкта.

"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", який проходить континентальним шельфом Данії.

У "Газпромі" прогнозували, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року, однак через позицію Данії газопровід зможуть запустити не раніше ніж навесні 2020 року, писали "Ведомости".

31 липня 2019 року комітет Сенату США з міжнародних відносин затвердив законопроєкт республіканця Круза про санкції проти компаній, які беруть участь у будівництві газопроводу "Північний потік – 2". У документі відображено стурбованість групи законодавців США тим, який вплив Росія має в Європі. У Nord Stream 2 AG уточнили, що оператор займається оцінюванням документа. У Nord Stream 2 AG потім заявили, що будівництво газопроводу буде завершено, незважаючи на загрозу санкцій із боку Сполучених Штатів.

30 жовтня заступник держсекретаря США Джон Салліван зазначив, що Штати будуть перешкоджати будівництву газопроводу "Північний потік – 2".

20 листопада Круз заявив у Сенаті США, що введення в експлуатацію газопроводу "Північний потік – 2" можна затримати за допомогою санкцій.