+5 Київ
Влада Вашингтона вирішила не продовжувати дії комендантської години у столиці США. Як повідомляє CNN, про це на брифінгу 4 червня заявила мерка Вашингтона Мюріел Баузер.
Комендантську годину у Вашингтоні ввели 1 червня – через вандалізм і грабежі, які було зафіксовано ввечері у вихідні після відносно мирних денних протестів. Згодом ситуація нормалізувалася і напередодні, 3 червня, у столиці США не було здійснено жодного арешту, зазначила Баузер.
Вона також заявила, що до охорони правопорядку мають залучати тільки військовослужбовців з округу Колумбія.
Протести у США почалися після того, як 25 травня після жорсткого затримання поліцейськими в Міннеаполісі помер афроамериканець Джордж Флойд. Судмедекспертиза підтвердила, що смерть настала внаслідок удушення. Патрульні підозрювали Флойда в тому, що він розрахувався підробленою 20-доларовою купюрою.
29 травня поліцейського Дерека Шовіна, який застосував задушливий прийом щодо Флойда, заарештували. 3 червня обвинувачення висунули і трьом його колегам, які брали участь у затриманні.
Згодом протести охопили практично всю країну. Влада ухвалила рішення про притягнення Нацгвардії до придушення заворушень у кількох містах.
1 червня президент США Дональд Трамп заявив, що може залучити збройні сили для розгону протестувальників на підставі закону 1807 року. Чинний міністр оборони Марк Еспер виступив проти цієї ідеї. Генерал морської піхоти Джеймс Меттіс (він був міністром оборони із січня 2017-го до січня 2019-го) заявив, що наказ на залучення армії до придушення протестів був би злочинним.
Унаслідок сутичок у дев'яти американських штатах загинули 11 осіб, серед них як поліцейські, так і демонстранти.
