28 лютого Північноатлантична рада на прохання Туреччини проведе екстрене засідання через ескалацію ситуації в сирійській провінції Ідліб, де загинули турецькі військові.
"Відповідно до ст. 4 Вашингтонського договору, будь-який член Альянсу може зробити запит на консультацію, коли, на його думку, є загроза його територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці", – повідомляють на сайті НАТО.
Агентство "Анадолу" повідомило, що засідання на рівні постійних представників проведуть у штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу у Брюсселі.
У НАТО входить 29 країн. Туреччина вступила у блок у 1952 році.
Востаннє Туреччина зверталася до НАТО із закликом застосувати ст. 4 Вашингтонського договору у 2015 році теж через сирійський конфлікт. Тоді в турецькому місті Суруч поблизу кордону із Сирією стався теракт, загинули 32 людини. У відповідь на загрози НАТО посилив повітряне патрулювання в регіоні, збільшив військовий контингент у Східному Середземномор'ї і посилив розвідувальну та наглядову діяльність, зазначає "Анадолу".
Турецькі військові перебувають в Ідлібі, останній сирійській провінції, яку частково контролює опозиція, у межах підписаної у 2017 році угоди про зони деескалації в Сирії.
27 лютого 2020 року внаслідок удару по Ідлібу загинуло 33 турецьких військових, 36 дістали поранення. Губернатор турецької провінції Хатай, що межує з кордоном Сирії, Рахмі Доган заявив, що авіаудару завдали "війська сирійського режиму". У Туреччині пообіцяли "багаторазову відповідь" на атаку. У міністерстві оборони РФ заявили, що турецькі військовослужбовці "були в бойових порядках терористичних формувань", і відкинули свою причетність до удару.
Ситуація в Ідлібі загострилася на початку лютого, коли внаслідок артобстрілу там загинуло п'ятеро турецьких військовослужбовців. Анкара поклала відповідальність за удар на сили, підконтрольні президенту Сирії Башару Асаду, і атакувала їхні позиції.
Із 2011 року в Сирії триває військовий конфлікт. У бойових діях у різний час брали участь урядові війська, опозиціонери, радикальні ісламісти, курди, бойовики "Ісламської держави", а також збройні сили РФ, США, Ірану та Туреччини. У конфлікті Туреччина надає військову підтримку сирійській опозиції, а Росія – урядовим силам.