-1 Київ
Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив про неприйнятність будь-якого статусу для Нагірного Карабаху. Про це він сказав 16 листопада під час відвідування Фізулінського району в Нагірному Карабасі, повідомляє пресслужба Алієва.
"Ми відновили нашу територіальну цілісність, прогнали окупантів з окупованих територій, не дозволили створити другу вірменську державу, про жоден статус [Нагірного Карабаху] й мови бути не може. Є єдина азербайджанська держава. Є багатонаціональна, багатоконфесійна, прогресивна азербайджанська держава", – підкреслив він.
Алієв зазначив, що всі вірмени, які живуть у Карабасі, є громадянами Азербайджану.
"Сепаратистські керівники Нагірного Карабаху – боягузи. Вірмени, які живуть там, які живуть у Вірменії, бачили їхнє боягузтво. Скільки людей дезертирувало. Ватажок їхньої хунти ховався в бункері, не міг навіть і носа висунути назовні", – додав президент Азербайджану.
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. людей. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.
Воєнний стан запровадили як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували. 9 жовтня під час перемовин у Москві представники Азербайджану та Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі із 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.
Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює головного міста Шуша, а азербайджанські війська стояли на підступах до столиці Карабаху Степанакерта.
У ніч на 10 листопада Алієв, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і президент Росії Володимир Путін підписали тристоронню заяву про припинення війни в Карабасі.
За його умовами Вірменія має до 20 листопада звільнити Кельбаджарський і Агдамський райони, а також території в Газахському районі, а до 1 грудня – Лачинський район, написано в тексті заяви, яку опубліковано на сайті Кремля. Зокрема, 20 листопада планують виведення збройних сил Вірменії з Агдама, а на 1 грудня – з Лачина.
Згодом Вірменія звернулася через Росію до Азербайджану із проханням дати їй відтермінування на виведення військ і цивільного населення з Кельбаджарського району до 25 листопада.
Після прийняття заяви з'явилися повідомлення про те, що вірмени масового тікали з районів Нагірного Карабаху, які переходять під контроль Азербайджану. Деякі водночас підпалювали свої будинки.
