-2 Київ
Основну вигоду від будівництва експортного газопроводу "Сила Сибіру" в Китай, а також "Північного потоку – 2" і "Турецького потоку" в Європу одержать компанії-підрядники, а не акціонери "Газпрому". Такого висновку дійшли аналітики Sberbank CIB Олександр Фек і Анна Котельникова, які склали звіт про російські нафтогазові компанії, пише РБК.
Основними підрядниками будівництва експортних газопроводів є компанії "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга і "Стройтранснефтегаз", майже половиною якого володіє бізнесмен Геннадій Тимченко та його сім'я.
На думку аналітиків, капіталовкладення в ці проекти "Газпрому" мають низьку рентабельність. Зокрема проект "Сила Сибіру" вартістю приблизно $55 млрд мав дешевшу альтернативу (приблизно у 5,5 раза) – газопровід "Алтай".
У "Сбербанке" відмовилися коментувати звіт. Представник Ротенберга заявив, що "Стройгазмонтаж" не може бути основним вигодонабувачем від "Сили Сибіру", оскільки газопровід залишиться у власності "Газпрому". "Стройтранснефтегаз" і "Газпром" не відповіли на запит видання.
"Сила Сибіру" – магістральний газопровід для постачань газу з Якутії у Приморський край і країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону, зокрема в Китай.
Угоду між РФ і Китаєм про постачання газу "східним маршрутом" було підписано 13 жовтня 2014 року в Москві. Вона визначає умови співпраці в частині постачань газу, зокрема з проектування, будівництва та експлуатації транскордонної ділянки газопроводу.
Документ став однією з умов набуття чинності угоди купівлі-продажу природного газу за "східним маршрутом", підписаної 21 травня 2014 року між "Газпромом" і китайською національною нафтогазовою корпорацією CNPC.
На кінець 2018 року заплановано початок видобування газу на Чаяндинському родовищі. До цього часу має бути введено першу ділянку "Сили Сибіру" від Чаяндинського родовища до Благовєщенська. Однак "Газпром" переніс терміни запуску газопроводу на 2021 рік.
У червні 2017 року агентство Reuters із посиланням на два джерела повідомило, що російсько-китайські переговори про нові контракти на постачання газу з РФ трубопроводами зайшли у глухий кут, оскільки Китай переоцінив свою потребу в газі та параметри ціни на російське паливо.
Проект "Північний потік – 2", очолюваний колишнім канцлером Німеччини Герхардом Шредером, передбачає будівництво двох ниток газопроводу сукупною потужністю 55 млрд м³ газу на рік із Росії до Німеччини дном Балтійського моря. Наразі газопровід "Північний потік" складається із двох ниток із пропускною здатністю 27,5 млрд м³ кожна. "Газпром" почав постачання першою ниткою газопроводу у 2012 році.
Влада України, Польщі, Латвії, Молдови, Литви, Угорщини, Румунії, Словаччини, Естонії та Чехії називає "Північний потік – 2" загрозою енергетичній безпеці Європи. Німеччина і Фінляндія дозволили будувати трубопровід на своїй території. Данія і Швеція – поки ні. 3 травня 2018 року в німецькому Лубміні почали перші роботи з будівництва трубопроводу.
У листопаді 2017 року "Газпром" завершив будівництво морських ділянок газопроводу "Турецький потік" на території РФ. Морський газопровід "Турецький потік" складається із двох ниток. У березні 2018 року "Газпром" повідомив, що ліквідує сотні кілометрів труб у Краснодарському краї, Саратовській, Волгоградській і Ростовській областях РФ через зниження потужностей "Турецького потоку".
