Бабаяна затримали 29 вересня. Йому ще 2020 року висунули обвинувачення за низкою кримінальних статей, серед яких розв'язання і ведення агресивної війни, фінансування найманців і порушення норм міжнародного гуманітарного права під час збройного конфлікту. Тоді ж його оголосили в міжнародний розшук.
Сам Бабаян іще 28 вересня писав у Facebook, що вирішив добровільно здатися Азербайджану.
"Ви всі знаєте, що мене занесено до чорного списку Азербайджану й азербайджанська сторона вимагала мого прибуття в Баку для відповідного розслідування. Я вирішив вирушити сьогодні зі Степанакерта до Шуші... Моя неявка або втеча завдасть серйозної шкоди нашому багатостраждальному народу, багатьом людям, а цього я як чесна людина, патріот і християнин допустити не можу", – писав він.
Контекст
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. На міжнародному рівні Нагірний Карабах визнано частиною Азербайджану.
19 вересня 2023 року міноборони Азербайджану оголосило про проведення "антитерористичних заходів" у Нагірному Карабасі з метою "відновлення конституційного ладу". За день, 20 вересня, "влада" невизнаної Нагірно-Карабаської республіки оголосила про рішення припинити вогонь. Згідно з домовленістю, регіон покинуть підрозділи армії Вірменії, а збройні формування "армії оборони Нагірного Карабаху" буде роззброєно. Видання "Кавказский узел" зазначило, що Азербайджан здобув контроль над регіоном унаслідок фактичної капітуляції Степанакерта.
28 вересня "влада" невизнаного Нагірного Карабаху оголосила про припинення існування "республіки" з 1 січня 2024 року. Тисячі карабаських вірмен, приблизно 80% офіційного населення Нагірного Карабаху, вже покинули регіон.